—еред безл≥ч≥ знакових зображень ≥ у¤влень Ћюдства вид≥л¤Їтьс¤ група знак≥в причетних до косм≥чноњ сутност≥, косм≥чного св≥тогл¤ду людини. ÷е знаки, що з першого погл¤ду привертають до себе увагу, прит¤гують з≥р ≥ думку, приковують серце ≥ св≥дом≥сть. ¬ своњй сутност≥ ц≥ знаки безсмертн≥, бо ≥снують в час≥ з моменту зародженн¤ ≥ зростанн¤ людськоњ св≥домост≥. « тих чи ≥нших причин (рел≥г≥йних, кастових, класових ≥ т.п.) багато з косм≥чних символ≥в п≥ддавалось гон≥нню, заборон¤лось, знищувалось. ≤ коли казалось вони зникали назавжди, п≥шли у небутт¤, неспод≥вано, ¤к спалах, ¤к вибух, ¤к гр≥м з ¤сного неба, вони повертались знову у св≥дом≥сть народу. ¬ цьому в≥дношенн≥ так≥ знаки спор≥днен≥ з архетипами, з предв≥чними ейдосами бутт¤ Ћюдини ≥ самого ¬сесв≥ту. “айна косм≥чних знак≥в у тому, що вони пов'¤зують реч≥ ≥ ¤вища, почутт¤ ≥ думки з Ѕутт¤м ¬сесв≥ту, в≥дображають споконв≥чн≥ закони його народженн¤, устрою ≥ еволюц≥њ. ¬они Ї тим маг≥чним ключем, що в≥дкриваЇ тайну бутт¤ Ћюдства, призначенн¤, м≥сце ≥ роль того чи ≥ншого народу в розвитку планетарного сусп≥льства, в≥дкриваЇ прихован≥ скарби духовност≥, даЇ можливост≥ п≥знанн¤ свого –одоводу, Ї споконв≥чним джерелом “ворчого ƒуху. ≤ в цьому в≥дношенн≥ неперевершеною за своЇю глибиною, ф≥лософським зм≥стом, езотеричною сутн≥стю Ї ¬едична символ≥ка*.

1. 2.

“риглав - це символ ¬севишнього, його триЇдиноњ сутност≥. ÷е символ Їдност≥ св≥т≥в матер≥ального, ментального (≥нформац≥йного) ≥ духовного, њх Їдиноњ основи ≥ Їдиного походженн¤. “роЇ в одному ≥ одно, що об'ЇднуЇ трьох - символ Їдиноњ сутност≥ всього —ущого: бог≥в, природи ≥ людини. ÷е символ, що в≥дображаЇ «ор¤ний «акон, символ в≥чного вогню, що ЇднаЇ ¬сесв≥т.

¬ крањнах —ходу це символ јгн≥ (2): три круги в одному кол≥: золотого (жовтого), блакитного ≥ червоного кольор≥в. «олотий - це духовний св≥т, св≥т Ќав≥; блакитний - св≥т розуму, ≥нформац≥йний св≥т, св≥т ѕрав≥; червоний - св≥т матер≥альний, основа майбутн≥х ¬сесв≥т≥в. –азом ц≥ три кольори дають б≥лий кол≥р, кол≥р житт¤, кол≥р св≥ту яв≥.

8. 9.

« елемент≥в в≥чност≥, елемент≥в трьох св≥т≥в може бути створена безл≥ч ¬сесв≥т≥в. ƒл¤ створенн¤ нового ¬сесв≥ту ¬севишн≥й народжуЇ —ина, вт≥люючись в “ворцев≥ нового ¬сесв≥ту, в —вароз≥. —варог - син Ѕога - маЇ два крила, два полюси: Ѕ≥лобога ≥ „орнобога, два початки ян ≥ ≤нь.

Ѕ≥лобог ≥ „орнобог Ї нев≥д'Їмними складовими —варога. Ќе ≥снуЇ добра без зла, любов≥ без ненавист≥, плюса без м≥нуса, гар¤чого без холодного. —имволом Ѕога —варога Ї знак ян-≤нь (8), в ¤кому добро зм≥нюЇ зло, а зло - добро; ≥ в кожному доброму уже Ї зародок злого, а в кожному зл≥ Ї елементи добра. Ќа зм≥ну Ѕ≥лобогу приходить „орнобог, а на зм≥ну „орнобогу - Ѕ≥лобог. ѕри творенн≥ ≥ зростанн≥ ¬сесв≥ту зм≥на бог≥в в≥дбуваЇтьс¤ по годинников≥й стр≥лц≥ (8), при згасанн≥ ≥ розпад≥ - проти (9).

—≥м твор≥нь Ѕога це: 1) јбсолютний –озум; 2) —тих≥њ, ѕламана, ѕочатки, ‘орми, —или ≥ —утност≥; 3) властивост≥ ≥ почутт¤; 4) м≥нерали ≥ т≥ла; 5) пос≥в житт¤; 6) боги нижчих р≥вн≥в; 7) людина.

«ародок ¬сесв≥ту згущаЇтьс¤ в —в≥тову  улю. “риЇдиний Ѕог-—ин опускаЇтьс¤ в Ћоно ѕраматер≥ (в  осм≥чн≥ води), ≥ тод≥ ¬сесв≥тн≥й (јбсолютний) –озум просинаЇтьс¤ ≥ перетворюЇтьс¤ в св≥тловий сп≥ральний вихор-сваргу, що рухаЇ ¬сесв≥т. ≤нструмент Ѕога —варога, що створюЇ ¬сесв≥т-

—варга ( оловорот, —вастика). —варга - символ сп≥рального св≥тлового вихору, що обертаючись ≥ поширюючись в Ћон≥ ћатер≥ - матер≥њ створюЇ речовину - —в≥т явлений - ¬сесв≥т. —варга, що обертаЇтьс¤ по годинников≥й стр≥льц≥ - це —варга св≥ту яв≥ (16), знак житт¤, —онц¤, еволюц≥њ. —варга, що обертаЇтьс¤ проти годинниковоњ стр≥лки (15) - знак смерт≥, згасанн¤, руйнац≥њ, п≥тьми. —варга Ї знаком закону ¬елеса, закону  оловороту.

—в≥тловий вихор несе програми —в≥ту явленого - ¬сесв≥ту. ÷е енерго-≥нформац≥йний привод ¬сесв≥ту. ѕ≥д д≥Їю —варги матер≥¤ затверд≥ваЇ ≥ стаЇ речовиною. ѕ≥сл¤ цього Ѕог-—ин створюЇ чотири стих≥њ, чотири стани речовини, чотири сторони бутт¤. —имвол - чотириликий Ѕог (—в≥тов≥т), в ≥ншому вар≥ант≥ квадрат утворений чотирма стих≥¤ми.

Ќа трет≥й день —варог приводить ¬сесв≥т в –ух (маЇтьс¤ на уваз≥ в≥дл≥к часу), над≥л¤ючи його властивост¤ми ≥ почутт¤ми. ¬ступаЇ в д≥ю закон —амсари - розвитку ¬сесв≥ту по сп≥рал≥. ÷е закон  ол¤ди - цикл≥чн≥сть вс≥х процес≥в ≥ ¤вищ у ¬сесв≥т≥.

Ќа р≥вн≥ «емного бутт¤ цикл≥чн≥сть символ≥зуЇтьс¤  олом —варога (17) або  олочакрою(18).  оло —варога - це символ «од≥аку, 12 суз≥р'њв ¤кого земна в≥сь проходе по колу за 26000 рок≥в.  оло —варога - це 12 з≥рок - суз≥р'њв розташованих по колу.

Ќа четвертий день Ѕог-—ин створюЇ м≥нерали ≥ ненадихнут≥ форми т≥л.

Ќа шостий день Ѕог-—ин створюЇ, ¤к своЇ власне продовженн¤, бог≥в нижчих р≥вн≥в, в≥дпов≥дальних за будову ≥ розвиток ¬сесв≥ту, вт≥люючись в кожному з них в в≥дпов≥дн≥й ¤кост≥. Ќа кожному етап≥  ола —амсари зм≥нюютьс¤ рол≥ ≥ задач≥ бог≥в, ¤к≥ д≥ють тр≥йц¤ми ≥ ¤к≥ перетворюютьс¤ в своњ протилежност≥ з часом.

Ќа сьомий день —варог створюЇ Ћюдину по образу ≥ подоб≥ —воњй.

≤з приведених косм≥чних символ≥в ведичноњ традиц≥њ головними дл¤ русич≥в - украњнц≥в Ї “рисил, —он¤чний ’рест, —варга,  оло —варога ≥ жовто-блакитний ст¤г (або «≥рка ¬елеса).

¬с≥ ц≥ символи Ї знаками основних закон≥в створенн¤ ≥ розвитку ¬сесв≥ту:
- створенн¤ триЇдиного ¬сесв≥ту ¬севишн≥м - “рисил, що в≥дображаЇ «ор¤ний «акон.
- запл≥дненн¤ ћатер≥њ ƒухом, створенн¤ живого ¬сесв≥ту - —он¤чний ’рест, в≥дображаЇ «акон –оду.
- створенн¤ —в≥ту яв≥ - ¬сесв≥ту за допомогою сп≥рального св≥тлового вихору - —варги, в≥дображаЇ «акон ¬елеса;
- розвиток ≥ еволюц≥¤ живого ¬сесв≥ту за законом —амсари -  оло —варога, або  олочакра; в≥дображаЇ закон  ол¤ди;
- пос≥в житт¤ через поЇднанн¤ сон¤чного св≥тла ≥ води - жовто-блакитний ст¤г або «≥рка ¬елеса.
ѕовертаючись до ¬едичноњ традиц≥њ за «апов≥том ѕатр≥арха јр≥¤ маЇмо констатувати, що –усь, ¤к спадкоЇмиц¤ ар≥йськоњ нитки житт¤ маЇ таку косм≥чну символ≥ку, ¤ка небезп≥дставно говорить про косм≥чну сутн≥сть ≥ косм≥чне призначенн¤ народу ”крањни, ¤к ≥ вс≥х ар≥йських народ≥в взагал≥.