“–»—Ћј¬

≤. —тан украњнського етносу
≤≤. ѕричини занепаду руського етносу
≤≤≤. ћожливост≥ русько-украњнського етносу
IV. ћожливий вар≥ант розвитку планетарного сусп≥льства в ’’≤ стор≥чч≥
ўо робити?
VI. ѕершочергов≥ проблеми ≥ шл¤хи њх вир≥шенн¤
VII. „им маЇмо користуватись в своњй д≥¤льност≥
ћорально-етичний кодекс ≤≤≤-го тис¤чол≥тт¤
«апов≥т —варога —ина Ѕога, “ворц¤ —в≥ту явленого («апов≥т ѕатр≥арха јр≥¤)
≤з "ѕовчанн¤ ¬олодимира ћономаха синам"
«апов≥т Ўевченка
ћолитва за ”крањну
ѕроект —татуту ¬сеукрањнського руху У–усьФ Ц ¬––

ƒо вс≥х, хто вважаЇ ≥ почуваЇ себе украњнцем, незалежно в≥д м≥сц¤ проживанн¤ ≥ виду профес≥йноњ д≥¤льност≥ !
ƒо вс≥х, у кого болить душа за сучасний стан ≥ майбутнЇ Ѕатьк≥вщини !
ƒо вс≥х, небайдужих до ф≥зичного, духовного ≥ ≥нтелектуального занепаду ≥ зубож≥нн¤ своњх брат≥в ≥ сестер !
ƒо тих, хто може стати на завад≥ еколог≥чн≥й ≥ духовн≥й катастроф≥ украњнського сусп≥льства !
ƒо тих, хто бажаЇ бачити свою крањну ≥ св≥й народ серед торуючих шл¤х до духовного сходженн¤ людства !
ƒо вс≥х, хто маЇ наснагу до творчост≥, добра ≥ краси, хто бажаЇ об'Їднати своњ можливост≥ ≥ зусилл¤ заради майбутнього –ус≥-”крањни, людського сусп≥льства
звертаютьс¤ члени всеукрањнського руху

¬ непрост≥ дл¤ людського сусп≥льства часи ”крањна здобула незалежн≥сть ≥ отримала шанс на етн≥чне в≥дродженн¤. “а чи зможе наш народ використати цей, можливо останн≥й ≥сторичний шанс? Ѕо хто маЇ оч≥, той бачить, хто думаЇ - розум≥Ї наск≥льки критичний

≤. —тан украњнського етносу

√≥рко говорити, та маЇмо визнати - стан нашого украњнського етносу знаходитьс¤ на меж≥ виживанн¤. Ќаш етнос важко хворий, бо:
не може в≥дтворити себе. —мертн≥сть набагато перевищуЇ народжуван≥сть. „ерез дес¤ть-п'¤тнадц¤ть рок≥в за демограф≥чними оц≥нками на ”крањн≥ залишитьс¤ близько с≥мнадц¤ти-двадц¤ти м≥льйон≥в чолов≥к; при тому, що значна частина населенн¤ завд¤ки „орнобилю, аморальним статевим стосункам та еп≥дем≥чному поширенню багатьох хвороб уже зараз Ї не репродуктивною. ѕри збереженн≥ нин≥шньоњ тенденц≥њ до к≥нц¤ першого стол≥тт¤ третього тис¤чол≥тт¤ на теренах нашоњ крањни може залишитис¤ всього к≥лька м≥льйон≥в украњнц≥в.
Ќа б≥льш≥й частин≥ ”крањни зруйноване етн≥чне середовище, без ¤кого не можливе повноц≥нне в≥дтворенн¤ нац≥њ. Ѕ≥льш≥сть украњнц≥в сп≥лкуЇтьс¤ на угроф≥нському д≥алект≥ руськоњ мови - рос≥йськ≥й, майже сто в≥дсотк≥в друкованих видань, практично вс≥ рад≥о - ≥ телепередач≥ йдуть на т≥й же рос≥йськ≥й мов≥. «важаючи на те, що мова - це душа народу, маЇмо визнати, що ми, ¤к нац≥¤, втрачаЇмо те кор≥нн¤, що в≥ками живило ≥ живить нас. ћи майже повн≥стю втратили своњ етн≥чн≥ етику, мораль, звичањ, закони сусп≥льного гуртожитку. Ќа зм≥ну власним, випробуваним житт¤м нормам сп≥лкуванн¤м ≥ сусп≥льних в≥дносин прийшли золотоординська матерщина, брехлив≥сть, в≥роломство, злод≥йськ≥ нахили, п'¤нство.  оли ще таке було, щоб майже вс¤ крањна сид≥ла у власних буд≥вл¤х ≥ квартирах за гратами ≥ зал≥зними дверима, а на вулиц¤х, в транспорт≥, в сусп≥льних закладах, ¤к буденне ¤вище, лились брудними потоками глум, нетерпим≥сть, брутальн≥ слова! –озгублен≥ найкращ≥ аспекти духовност≥, людськоњ г≥дност≥ ≥ вартост≥. ћолоде покол≥нн¤ майже повн≥стю зомб≥роване масовою ф≥з≥олог≥чною зах≥дною культурою, де не т≥ло слугуЇ душ≥, а душа в≥ддана в рабство ф≥з≥олог≥чним насолодам. ’ристи¤нська церква, головною задачою ¤коњ сто¤ти на варт≥ духовност≥ людства, втратила свою роль в сусп≥льств≥ ≥ прислужуЇ кап≥талу, не пом≥чаючи духовних збочень ≥ виправдовуючи все, що слугуЇ держав≥ ≥ прибутку. ¬с≥ розум≥ють, що не ≥снуЇ такого злочину, на ¤кий би не п≥шов кап≥тал ради прибутку, та церква н≥чого не пом≥чаЇ, бо на прот¤з≥ б≥льшоњ частини своЇњ ≥стор≥њ слугувала не Ѕогов≥ , а цар¤м ≥ власним ≥нтересам. Ќе турбота про духовний стан народу, а власна користь ≥ чванство довели до того, що духовний прост≥р ”крањни роздр≥блений м≥ж п'¤тьма церквами ≥ безл≥ччю сект. ј це, в свою чергу, Ї передумовою нест≥йкост≥ самого державного утворенн¤.

¬ ”крањн≥ практично зруйнован≥ основн≥ засади с≥м'њ, тих кл≥тин, з ¤ких складаЇтьс¤ держава. ¬ середньому три с≥м'њ з чотирьох розпадаЇтьс¤ в перш≥ ж м≥с¤ц≥ ≥ роки п≥сл¤ одруженн¤. ƒошлюбн≥ статев≥ в≥дносини, вихований з дитинства егоњзм одноњ дитини в с≥м'њ - Ђнаполеончикаї, в≥дсутн≥сть духовноњ практики ≥ турботи про близьких ≥ р≥дних, ≥нших людей, невм≥нн¤ ≥ небажанн¤ працювати, нерозум≥нн¤ в≥дпов≥дальност≥ за долю подружж¤ ≥ д≥тей призвели до катастроф≥чного демограф≥чного стану русько-украњнський етнос. «м≥нивс¤ сусп≥льний стан ≥ статус ж≥нки, ¤ка перестала бути самим св¤тим в сусп≥льств≥ - мат≥р'ю, берегинею с≥м'њ. «ам≥сть продовженн¤ роду ≥ вихованн¤ майбутнього народу ж≥нка в боротьб≥ за псевдор≥вн≥сть з чолов≥ком виконуЇ не властив≥ њй функц≥њ в сусп≥льств≥, принижуючи себе в рол≥ мами ≥ господин≥, в той час, ¤к д≥ти ≥ с≥м'¤ часто кинут≥ напризвол¤ще. ¬ б≥льшост≥ с≥мей одна, р≥дше дв≥ дитини, у значноњ частини д≥тей не р≥дний батько (що покинув власну дитину. “о чи маЇ такий батько право на вихованн¤ ≥ншоњ?). Ќа вулиц¤х тис¤ч≥ бездомних, н≥кому не потр≥бних д≥тей, ¤ких в ”крањн≥ виховують вулиц≥ ≥ карний св≥т. ≤ нав≥ть тих, хто зростаЇ в с≥м'¤х, виховують не батьки, а та ж вулиц¤ ≥ телебаченн¤, де панують бруд, аморальн≥сть, жорсток≥сть. “о чи будуть здатн≥ так≥ д≥ти в майбутньому створити здоров≥ с≥м'њ? Ќ≥!
¬трачаютьс¤ джерела ≥снуванн¤ етносу. –уський етнос на прот¤з≥ тис¤чол≥ть формувавс¤ ¤к аграрний, продуктивний. Ќа раз≥ маЇмо вимираюче, вражене алкогол≥змом село з практично повною в≥дсутн≥стю тих, хто м≥г би продовжити споконв≥чн≥ традиц≥њ культури землеробства. ѕод≥бна ситуац≥¤ ≥ в промисловому виробництв≥, де на робочих м≥сц¤х бачимо людей пенс≥йного ≥ передпенс≥йного в≥ку. Ќав≥ть в тих галуз¤х народного господарства, де донедавна ”крањна була серед л≥дер≥в в створенн≥ ≥ застосуванн≥ передових технолог≥й, за верстатами маЇмо майже стов≥дсотково людей похилого в≥ку. Ќад ”крањною постала загроза повноњ втрати аграрноњ ≥ промислово-технолог≥чноњ культури. ¬ найближч≥ роки, коли основна частина населенн¤ стане непрацездатною, зам≥нити њњ буде н≥ким, бо молодь, ¤ка майже повн≥стю в≥ддаЇ пр≥оритети економ≥ц≥, торг≥вл≥ ≥ спец≥альност¤м по обслуговуванню сусп≥льства, не змогла адекватно зам≥нити старше покол≥нн¤ в виробнич≥й сфер≥, ≥снуванн¤ сусп≥льства без ¤коњ неможливе. ¬ той же час, зг≥дно з законом в≥дсутност≥ пустоти в природ≥, на м≥сце своњх виробник≥в прийдуть ≥нш≥, в основному з крањн  авказу ≥ сходу. јле крањна, в ¤к≥й б≥льш≥стю стануть ≥ноземц≥, уже не буде ”крањною.

ћи втратили етн≥чну Їдн≥сть, самосв≥дом≥сть ≥ г≥дн≥сть. ўе “арас Ўевченко писав:

Е.ƒоборолась ”крањна до самого краю:
√≥рше л¤ха своњ д≥ти њњ розпинають!
«ам≥сть пива праведную  ров ≥з ребер точать,
ѕросв≥тити, кажуть, хочуть ћатерин≥ оч≥Е

Ѕ≥льшост≥ украњнц≥в притаманне почутт¤ другор¤дноњ вартост≥ особистоњ, мовноњ, культурноњ. «ам≥сть почутт¤ Їдност≥ ≥ п≥дтримки своњх брат≥в ≥ сестер маЇмо приклади того, ¤к украњнець топить украњнц¤, обдурюЇ ≥ зневажаЇ. ќсобливо вид≥л¤ютьс¤ украњнц≥ в –ос≥њ, ¤к≥ в б≥льшост≥ нав≥ть знати не хочуть, що вони руси, а не рос≥¤ни ≥ ¤к≥ робл¤ть все, щоб занапастити р≥дний край, мову ≥ саму ”крањну. ћи здатн≥ вивчити ≥ншу мову за два м≥с¤ц≥, коли йдетьс¤ про гарн≥ грош≥, а свою власну, ¤кою говорила б≥льш≥сть в дитинств≥, не те що вивчити - згадати роками не можемо.

ћи розгубили, або зневажаЇмо свою ≥стор≥ю, своњ п≥сн≥ ≥ м≥фи, св≥й епос ≥ своњх героњв. ћи майже не знаЇмо тих лицар≥в, ¤к≥ готов≥ присв¤тити своЇ житт¤ побудов≥ щасливого майбутнього своњх д≥тей ≥ свого народу. Ќа вс≥х щабл¤х державноњ будови в б≥льшост≥ маЇмо тих, хто дбаЇ лише про своњ прибутки, своЇ пузо ≥ свою кишеню. ≤ коли б≥льш≥сть можновладц≥в кричить "р¤туйте ”крањну", то за тим репетом окр≥м власних ≥нтерес≥в н≥чого немаЇ.  азав ≤сус ’ристос: не на словах, а по справах њх п≥знаЇте њх! “о ж хто маЇ оч≥, той бачить, хто ≥ ¤к дбаЇ про св≥й народ ≥ ¤к р¤туЇ - зв≥сно не ”крањну - своЇ власне корито. Ћегко любити Ѕатьк≥вщину на словах, важко до глибини кишен≥.

ƒес¤тки тис¤ч найб≥льш талановитих д≥тей, студент≥в, молодих вчених ≥ д≥¤ч≥в культури назавжди покидають р≥дн≥ ст≥ни в пошуках кращоњ дол≥, бо не привита њм любов до р≥дного краю, горд≥сть за св≥й народ; н≥хто не навчив в≥дстоювати власну ≥ нац≥ональну г≥дн≥сть; в≥дсутн¤ жертовн≥сть заради майбутнього ”крањни. “о-ж з ким будемо будувати нову ”крањну?
ћи отримали в спадок в≥д ≥мпер≥њ в≥дстале с≥льське господарство, прим≥тивне, та ще й вражене г≥гантизмом, ор≥Їнтоване на воЇнн≥ галуз≥ промислове виробництво, занеха¤н≥ комун≥кац≥њ, а ще „орнобиль, отруЇн≥ пол¤ ≥ р≥ки, розпад сусп≥льстваЕ —трашна правда, та дл¤ того щоб говорити про перебудову ”крањни, необх≥дно знати ≥ добре усв≥домити причини нин≥шнього стану руського етносу.

¬ початок

≤≤. ѕричини занепаду руського етносу

–уський етнос, ¤к виробничий, землеробний, виник близько 7000 рок≥в тому, коли в ѕодн≥пров'њ наш≥ пращури винайшли упр¤ж на кон¤ ≥ вола ≥ перейшли до орного землеробства. « тих п≥р еволюц≥онувала мова, зм≥нювались звичањ ≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, але в своњй серцевин≥, пов'¤зан≥й з джерелом ≥снуванн¤, руський етнос практично не зм≥нивс¤. ѕротошумерський клинопис  ам'¤ноњ ћогили, вироби з спижу (бронзи) час≥в, що передували розкв≥ту культури в √рец≥њ ≥ –им≥, трип≥льськ≥ м≥ста IV-III тис¤чол≥ть до нашоњ ери, г≥гантський (нав≥ть за нин≥шн≥ми м≥рками) об'Їм роб≥т при споруджен≥ «м≥йових вал≥в в II-му тис¤чол≥тт≥ до нашоњ ери говорить про розкв≥т прадавн≥х цив≥л≥зац≥й в ѕодн≥пров'њ ≥ ѕричорномор'њ. јле вже з середини першого тис¤чол≥тт¤ до нашоњ ери ≥ зак≥нчуючи тринадц¤тим стол≥тт¤м новоњ ери хвил¤ за хвилею накочувались на нашу Ѕатьк≥вщину завойовники, руйнуючи ≥ знищуючи набуте ≥ створене пращурами. ¬ажко у¤вити, ¤к зм≥г вижити, та ще й зм≥цн≥ти наш народ, але вже в к≥нц≥ першого тис¤чол≥тт¤ одн≥Їю з найб≥льш розвинених крањн ™вропи стаЇ  ињвська –усь.

ћи пишаЇмос¤ своЇю ≥стор≥Їю тих час≥в ≥ обходимо мовчанн¤м причини занепаду –ус≥. ѕричину, що уже в XVII-му стор≥чч≥ отримала назву "–уњна". Ќе ст≥льки в≥д сили «олотоњ ќрди, ск≥льки в≥д внутр≥шн≥х чвар наш народ втратив державн≥сть на довг≥ стол≥тт¤. ≤ причиною тому була ментальна риса русич≥в: де два украњнц¤ - там три кн¤з≥, гетьмани , парт≥њ. ¬ м≥жусобн≥й боротьб≥ кн¤з≥в руських руйнувавс¤ етнос, втрачаючи здатн≥сть опору завойовникам. ѕ≥вн≥чно-сх≥дн≥ област≥ –ус≥, заселен≥ угроф≥нськими ≥ тюркськими племенами в≥д≥йшли на триста рок≥в до «олотоњ ќрди, вс≥ ≥нш≥ поступово завоювали литовц≥. “а за триста рок≥в розвитку руського етносу в межах литовського кн¤з≥вства в≥н не т≥льки не розгубив те, що залишилось п≥сл¤ золотоординськоњ навали, але й зм≥цн≥в, зробив великий крок в ≥нтелектуальному ≥ духовному в≥дношенн¤х. ѕосол папи римського ѕавло јлепський, що перењздив ”крањну в 1653 роц≥ писав: "Евс≥ вони, за малим вин¤тком, грамотн≥, нав≥ть б≥льш≥сть њхн≥х ж≥нок та дочок ум≥ють читати й знають пор¤док служб церковних та церковн≥ сп≥ви; св¤щеники навчають сир≥т ≥ не дають њм тин¤тис¤ неуками по вулиц¤хЕ ј д≥тей у них б≥льше н≥ж трави, ≥ вс≥ д≥ти вм≥ють читати, нав≥ть сироти".

“а п≥сл¤ Ћюбл≥нськоњ ун≥њ 1569 року м≥ж Ћитвою ≥ ѕольщею почалас¤ запекла боротьба м≥ж католицизмом ≥ православ'¤м в –ус≥. ÷¤ боротьба знаменувалась козацькою епохою в ≥стор≥њ ”крањни-–ус≥, ¤ку в народ≥ прозвали –уњною, бо за цей час боротьби за незалежн≥сть було зруйновано майже все набуте за попередн≥ стор≥чч¤. Ќаша Ѕатьк≥вщина була пошматована та розд≥лена м≥ж ћосковським кн¤з≥вством (“артар≥Їю за визначенн¤м ¬ольтера), пол¤ками, турками ≥ угорц¤ми. ѕовсюдно були закрит≥ руськ≥ школи, почались тривал≥ гон≥нн¤ на все руське, що з с≥мнадц¤того стор≥чч¤ перейн¤ло назву украњнське.ƒо с≥мнадц¤того стор≥чч¤ маЇмо феномен стаб≥льност≥ ≥ розбудови руського етносу, пов'¤заний з тим, що завойовниками були кочов≥ етноси, ¤к≥ п≥сл¤ назвали в≥дходили на територ≥њ свого етн≥чного ≥снуванн¤, задовольн¤ючись збором данини ≥ не впливаючи на подальший розвиток руського етносу.

—итуац≥¤ не зм≥нилась ≥ п≥сл¤ перезавоюванн¤ –ус≥ Ћитвою. Ћитовц≥в за чисельн≥стю було набагато менше, н≥ж русич≥в, а тому сам≥ завойовники перейн¤лись православ'¤м ≥ руською(украњнською) мовою ≥ не т≥льки не обмежили волю русич≥в, а ще й надали п≥льги ћагдебурзького права на самовр¤дуванн¤ м≥ст ≥ першоњ парламентськоњ держави в ™вроп≥ дл¤ свого населенн¤. “а п≥сл¤ розпод≥лу ”крањни-–ус≥ почавс¤ занепад руського етносу, що набрав катастроф≥чних ознак п≥сл¤ утворенн¤ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, коли в друг≥й половин≥ в≥с≥мнадц¤того стор≥чч¤ ≥ впродовж дев'¤тнадц¤того методично пересл≥дувалась ≥ знищувалась душа народу - њњ мова. Ќе будемо звинувачувати в цьому –ос≥ю, бо це закон ≥снуванн¤ ≥ стаб≥льност≥ держави - на¤вн≥сть лише одн≥Їњ державноњ мови. Ѕагатомовн≥ держави в ≥стор≥њ людства були тимчасовими утворенн¤ми ≥ ¤кщо њњ народи не переход¤ть на одну мову, то при перший же нагод≥ держава розпадаЇтьс¤. –ос≥¤, що трансформувалас¤ з «олотоњ ќрди, спочатку заборонила вживанн¤ в ¤кост≥ державноњ мови татарську, а п≥сл¤ цього, поневолюючи дес¤тки народ≥в, р≥шуче боролась з мовами завойованих народ≥в. јле в≥дсутн≥сть розвинених комун≥кац≥й не дозволила ≥мпер≥њ довести справу до лог≥чного завершенн¤ ≥ допомогла ”крањн≥ зберегти етн≥чне середовище до час≥в –ад¤нського —оюзу. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередник≥в за час≥в –ад¤нського —оюзу наступ на руський етнос набув тотального характеру. ѕоза законом було поставлено все, що в≥дт≥н¤ло украњнське, нац≥ональне. —початку було заборонено викладанн¤ украњнською мовою в вищих ≥ середн≥х спец≥альних навчальних закладах, а п≥сл¤ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни робилось все дл¤ переходу на рос≥йську мову в загальноосв≥тн≥х школах. ѕрактично стов≥дсотково ≥нформац≥йний прост≥р в ”крањн≥ набув рос≥йськомовного характеру. Ѕ≥льша частина населенн¤ ”крањни на прот¤з≥ всього двох покол≥нь повн≥стю, або частково втратила свою мову. ѕеребудовувалось, привласнювалось, а ¤кщо цього не можна було зробити, то методично знищувалось саме етн≥чне середовище украњнц≥в: п≥сн≥, перекази, м≥фи, обр¤ди, мораль, етика, закони громадського гуртожитку; руйнувались зв'¤зки м≥ж ”крањною ≥ украњнц¤ми в ≥нших частинах –ад¤нського —оюзу. —питаймо своњх брат≥в ≥ сестер на  убан≥ ≥ ƒону, в Ѕ≥лгородщин≥ ≥ в ¬орнеж≥, на јмур≥ ≥ в “юмен≥: "„и пам'¤таЇте хто ви Ї, зв≥дки ваш≥ корен≥?" Ќ≥чого, окр≥м нерозум≥нн¤ ≥ глухого мовчанн¤ не почуЇмо.

« ≥ншого боку - етн≥чне середовище це не ст≥льки його атрибути, ск≥льки нос≥њ ≥ творц≥ етн≥чних ознак. “ож ≥мпер≥¤ з невблаганн≥стю, неухильно ≥ посл≥довно знищувала ¤к нос≥њв, так ≥ тих, хто м≥г в≥дновити п≥двалини руського етносу. « к≥нц¤ двадц¤тих ≥ особливо в тридц¤т≥ роки в стал≥нських концтаборах ≥ тюрмах був знищений культурний ≥ ≥нтелектуальний цв≥т нац≥њ; на початку тридц¤тих - прошарок украњнц≥в, що вм≥в обробл¤ти землю ≥ був добрим на н≥й господарем. «авершила тортури над ”крањною ¬≥тчизн¤на в≥йна, в часи ¤коњ було вбито найб≥льш здорове генетично населенн¤. „ого варта лише одна акц≥¤ ≥мпер≥њ, коли з ус≥Їњ ”крањни з≥брали майже тис¤чу сл≥пих кобзар≥в ≥ серед зими вивезли ≥ викинули в тундру! √олодомори, репрес≥њ ≥ в≥йна забрали по сут≥ вс≥х тих, хто складав ¤дро –ус≥. «агинули м≥льйони ≥ м≥льйони наших брат≥в ≥ сестер, натом≥сть залишились м≥льйони тих, хто м≥г пристосуватись, поступитись не лише нац≥ональною г≥дн≥стю, а й моральними усто¤ми; т≥, з кого можна було творити рад¤нське сусп≥льство, м≥льйони морально, псих≥чно ≥ ф≥зично ущербних, не здатних до повноц≥нного в≥дтворенн¤ нац≥њ. “а знищуючи украњнсько-руське етн≥чне середовище ≥мпер≥¤ взам≥н змогла дати, за висловом в≥домого письменника  ороленка, лише варварськ≥, аз≥атськ≥, кривав≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, де вс≥ народи були р≥вн≥ за законами карноњ зони (Ћ.ћ.√ум≥льов).

ƒругою причиною занепаду руського етносу стало його в≥дторгненн¤ в≥д споконв≥чних джерел ≥снуванн¤. Ќа прот¤з≥ тис¤чол≥ть наш етнос був аграрним, виробничим, дл¤ ¤кого характерними були висока ступ≥нь ун≥версал≥зац≥њ ≥ творчост≥. «авд¤ки цим, притаманним нашому народу рисам, ≥мпер≥¤ використовувала украњнц≥в дл¤ розбудови ≥мпер≥њ, залишаючи в живих лише ло¤льних до нењ. Ќа к≥стках украњнц≥в побудован≥ —анкт-ѕетербург, ¬олго-ƒон ≥ ћагн≥тка, закладалась ≥ндустр≥¤ –ос≥њ ≥ –ад¤нського —оюзу. ”крањнц≥ розбудовували в≥йськов≥ п≥двалини ≥мперськоњ арм≥њ, складали основу "обмежених континент≥в" при втручанн≥ в справи ≥нших крањн, слугували п≥ддосл≥дними об'Їктами п≥д час випробувань ¤дерноњ зброњ. ѕримусова колектив≥зац≥¤, переселенн¤ б≥льшост≥ украњнц≥в в м≥ста, безперервне м≥жнац≥ональне перем≥шуванн¤ в виробництв≥ ≥ в арм≥њ призвели до розпорошенн¤ украњнц≥в по вс≥й територ≥њ —оюзу ≥ до заселенн¤ значноњ частини самоњ ”крањни представниками ≥нших етнос≥в, з глибокими в≥дм≥нност¤ми в морал≥ ≥ етиц≥ в≥д кор≥нного населенн¤, з ≥ншим в≥дношенн¤м до сусп≥льства ≥ навколишнього природного середовища. ќсобливо велик≥ зм≥ни в≥дбулись на територ≥њ сх≥дноњ, п≥вденноњ ≥, частково, центральноњ частини ”крањни. ’арк≥в, що був центром —лобожанщини, ¤ка охоплювала ѕолтавську, —умську, Ѕ≥лгородську, ¬оронежську ≥, частково, √омельську, Ѕр¤нську ≥  урську област≥, за повоЇнн≥ роки став форпостом пророс≥йських настроњв в ”крањн≥. “еж можна сказати про Ћуганськ - один з центр≥в козацьких поселень на ƒону ≥ ƒ≥нц≥. ј «апор≥жж¤ ≥ ƒн≥пропетровськ - м≥ста, що сто¤ть на п≥двалинах «апор≥зькоњ —≥ч≥ - що стало з ними за рад¤нських час≥в? ¬ кого ми вс≥ перетворились? ¬ народ без власного обличч¤, без власних джерел ≥снуванн¤, такий же, ¤к ≥ дес¤тки ≥нших, що глузливо в св≥т≥ називають нерозвинутими. “ак, незважаючи на один з найвищих р≥вн≥в осв≥ти в св≥т≥, маЇмо один з найнижчих р≥вн≥в житт¤, бо втрачаЇмо джерела свого ≥снуванн¤ ≥ можливост≥ творити ≥ створювати. √л¤ньмо навкруги - ск≥льки талановитих людей навколо, творч≥сть ¤ких, на жаль, н≥кому не потр≥бнаЕ

Ќаступна причина занепаду руського етносу в роздр≥бненост≥ ≥ розпорошеност≥ украњнськоњ нац≥њ, що вит≥кають з в≥дсутност≥ самост≥йноњ державност≥ на прот¤з≥ семисот рок≥в. як результат, в св≥домост≥ украњнц¤ стало дом≥нантною "вижити", вижити за вс¤ку ц≥ну, притому не втрачаючи власноњ вол≥. —под≥ватись на св≥й захист завойовниками не приходилось, тож над≥¤ була лише на себе. ќдн≥ обробл¤ли поле з шаблею ≥ рушницею, ≥нш≥ продавались тим, хто м≥г захистити њх добро. —творенн¤ ≥ накопиченн¤ стало основою самого ≥снуванн¤; щоб у мене було не менше, н≥ж у сус≥да. ј тому, т≥, на кого спод≥вались ¤к на р¤т≥вник≥в ≥ захисник≥в нац≥њ добираючись до "керма ≥ корита", починали накопичувати власн≥сть. “а розум≥ючи, що брати дивл¤тьс¤ на таке накопиченн¤ скоса ≥ рано чи п≥зно захочуть справедливого перерозпод≥лу, продавались тим сус≥дам, хто м≥г захистити њх добро: ≥ пол¤кам, ≥ татарам, ≥ московитам. “а служити ≥ншим можна лише перевт≥лившись, жертвуючи етн≥чною самосв≥дом≥стю, варт≥стю, г≥дн≥стю. √л¤ньмо в ≥стор≥ю:- найзапекл≥шими катами свого народу були своњ власн≥ виродки, що п≥д ѕольщею, що п≥д ћосквою. ÷≥Їю обставиною завжди користувались т≥, хто заз≥хав та заз≥хаЇ на ”крањну та на украњнц≥в, на њх душ≥. –озд≥л¤й ≥ володарюй - це гасло актуальне ≥ зараз по в≥дношенню до ”крањни з боку њњ сус≥д≥в, особливо –ос≥њ, дл¤ ¤коњ т≥, хто зраджував св≥й народ на користь ≥мпер≥њ були геро¤ми ≥ поважними людьми; а т≥, хто боровс¤ за њњ незалежн≥сть ≥ майбутнЇ - виродками, нац≥онал≥стами, злочинц¤ми, зрадниками. ћаЇмо на те приклади ƒорошенка, ѕолуботка, ћазепи, ѕетлюри, Ѕендера та багатьох ≥нших.

“а найвагом≥шою причиною занепаду етносу на даний момент Ї руйнац≥¤ с≥м'њ, кл≥тинок сусп≥льного орган≥зму. ѕ≥сл¤ революц≥њ 1917 року були знищен≥ духовн≥ ≥ матер≥альн≥ засади побудови с≥м'њ. ÷≥леспр¤моване перем≥шуванн¤ народ≥в в межах —оюзу призвело до створенн¤ безл≥ч≥ нест≥йких шлюб≥в, перш за все по причин≥ етн≥чних розб≥жностей. Ќе спри¤ла ст≥йкост≥ с≥м'њ ≥ л≥кв≥дац≥¤ матер≥альних в≥дносин в побут родини. Ќатом≥сть виникло багато с≥мей-г≥брид≥в, що розвалювались ≥ розвалюютьс¤ при перших же труднощах подружнього житт¤. «а умови обов'¤зковоњ прац≥ на державу, с≥м'¤ втратила роль виховател¤ д≥тей. ѓњ функц≥њ були передан≥ формально школ≥, а по сут≥ - вулиц≥ ≥ засобам ≥нформац≥њ. ƒуховна, етн≥чна основа побудови с≥м'њ була зруйнована, а њњ м≥сце в вихованн≥ д≥тей поступово перейшло до масовоњ, ф≥з≥олог≥чноњ, ≥ндустр≥альноњ, ринковоњ, зах≥дноњ культури, побудованоњ на насилл≥, жорстокост≥, смакуванн≥ ф≥з≥олог≥чних ≥нстинкт≥в. √рош≥, сила ≥ кул¤ стали основними виховател¤ми д≥тей ≥ майбутнього нашого народу.

Ќе будемо перераховувати ≥нш≥ причини - њх багато, внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х, краще подивимось на нин≥шнЇ украњнське сусп≥льство ззовн≥: хвора, стар≥юча, вимираюча нац≥¤. ћаЇмо м≥льйони безроб≥тних, що вештаютьс¤ по близькому ≥ далекому заруб≥жжю, зруйнован≥ промислов≥сть та с≥льське господарство. «а вин¤тком центр≥в де¤ких м≥ст та шл¤х≥в, де несутьс¤ каравани машин володар≥в ”крањни, скр≥зь см≥тт¤, бур'¤ни, бруд, потоки лайки, ненавист≥, глуму, матерщини, брехн≥. “ож давайте спитаЇмо себе: чи потр≥бен планетарному сусп≥льству народ, ¤кий перетворив свою крањну ≥ своњ душ≥ в „орнобиль, в планетарний см≥тник, а сусп≥льне середовище в помийну ¤му?

ћи повернули соб≥ юридичну ≥ територ≥альну незалежн≥сть. јле ми все ще знаходимось в ≥нформац≥йн≥й залежност≥ в≥д –ос≥њ. Ќаша духовн≥сть в багатьох аспектах, починаючи в≥д норм морал≥ ≥ закон≥в сусп≥льного ≥снуванн¤ до культури ≥ рел≥г≥њ формуютьс¤, ¤к ≥ ран≥ше, ћосквою. ј п≥сл¤ 1991 року до цього нац≥онал-шов≥н≥стського потоку добавивс¤ ще й бруд зах≥дноњ культури, спустошуючи душ≥ д≥тей ≥ юнацтва.

“ак, ми позбулись територ≥альноњ, видимоњ ф≥зичноњ незалежност≥. јле ще мало хто розум≥Ї, що набагато страшн≥шим дл¤ ≥снуванн¤ етносу Ї не ф≥зичне, а духовне рабство. ¬ нерозвинутому сусп≥льств≥ людину контролюють кул¤ ≥ ланцюг, в розвинутих - чужа культура ≥ духовн≥сть. ¬≥дход¤ть в минуле часи, коли говорили гармати, прийшли ≥нш≥, де повновладною зброЇю став долар, його господар≥, його мораль; коли не т≥ло обслуговуЇ душу, а душа стала служницею ф≥з≥олог≥њ т≥ла. “а казав ≤сус ’ристос:" ≤ не б≥йтесь вбиваючих т≥ло, душ≥ ж не в змоз≥ вбити, а б≥йтесь тих, хто в змоз≥ ≥ душу ≥ т≥ло загубити в геЇн≥!.. „и не душа б≥льша за т≥ло?!"

якоњ б думки ми не були в≥дносно себе, необх≥дно сказати в≥дверто: народ, етнос в тому стан≥, в ¤кому перебувають пострад¤нськ≥ крањни, не маЇ майбутнього ≥ повинен п≥ти з терен≥в ≥стор≥њ. «вичайно, ¤кщо ми ≥ надал≥ спостер≥гатимемо за тим, що в≥дбуваЇтьс¤, Уз хати, що з краю", ¤кщо ми сам≥ не зм≥нимо себе на краще, ¤кщо не доведемо, що ми не безнад≥йно хвор≥, що у нас Ї майбутнЇ. Ќеобх≥дно вил≥кувати ≥ перебудувати себе ≥ через себе св≥й етнос. Ќеобх≥дно в≥дновити духовн≥ ц≥нност≥ свого народу ≥ повернути загально-людськ≥ ц≥нност≥ в душ≥ украњнц≥в. Ќе можна повернути колесо ≥стор≥њ назад, зате, ¤кщо в≥дом≥ причини того стану, в ¤кому перебуваЇмо нин≥, то маЇмо шанс переосмисленн¤ ≥ перебудови свого народу, маЇмо шанс довести, що ми не см≥тт¤ ≥стор≥њ, ¤к говорив про словТ¤н ™. ант, а народ, шанований ≥ншими за розум, талановит≥сть, духовн≥сть, працьовит≥сть. “а перш, н≥ж говорити про перебудову нац≥њ необх≥дно в≥дпов≥сти: чи маЇмо на те достатн≥ п≥дстави ≥ можливост≥; т≥ особливост≥, ¤к≥ б по в≥дношенню до ≥нших етн≥чних утворень дозволили б нам зайн¤ти г≥дне м≥сце в сусп≥льств≥ III-го тис¤чол≥тт¤?

¬ початок

≤≤≤. ћожливост≥ русько-украњнського етносу

ћайбутнЇ народу складаЇтьс¤ з суми багажу, ¤ким в≥н волод≥Ї ≥ можливост≥ застосуванн¤ цього багажу дл¤ збереженн¤ життЇздатност≥ ≥ позитивноњ еволюц≥њ. ўо ж можемо в≥днести до активу руського етносу?

ѕо перше: це стародавн≥сть етносу, а в≥дпов≥дно, ст≥йк≥сть ≥ природна життЇздатн≥сть. ѕ≥дтвердженн¤м ц≥Їњ тези можуть слугувати ¤к писемн≥ св≥дченн¤  амТ¤ноњ ћогили, так ≥ ¬елесовоњ книги. —формувавшись ¤к аграрний ≥ переживши к≥лька трансформац≥й, наш етнос збер≥г, зг≥дно з досл≥дженн¤м пол¤ка  расуського, найдавн≥шу словТ¤нську мову, що походить безпосередньо з санскриту - мови на ¤к≥й говорили пращури вс≥х ≥ндоЇвропейських народ≥в, найдавн≥ший епос, м≥фи ≥ перекази серед словТ¤нських народ≥в.

ѕо-друге: ¤кщо вс≥ ≥ндоЇвропейськ≥ народи несуть в соб≥ генетичн≥ ознаки одноњ, або двох п≥драс б≥лоњ раси, то на ”крањн≥ маЇмо ознаки вс≥х пТ¤ти, що даЇ можлив≥сть вибору ≥ пристосуванн¤ до зм≥н в природ≥ ≥ сусп≥льств≥ за рахунок б≥льшого генетичного р≥зноман≥тт¤.

ѕо-третЇ: мова на ¤к≥й ми говоримо Ї одн≥Їю з найбагатших ≥ наймузикальн≥ших мов св≥ту. √армон≥¤ мови породжуЇ гармон≥ю мисленн¤ ≥ гармон≥ю творчост≥, дозвол¤ючи створювати найб≥льш досконал≥ ≥нтелектуальн≥ ≥ духовн≥ твори.

ѕо-четверте: маЇмо довершене косм≥чне мисленн¤, на користь ¤кого говорить перш за все косм≥чна символ≥ка наших пращур≥в (≥ наша нац≥ональна!): сон¤чний хрест - ¤к символ поЇднанн¤ духу ≥ матер≥њ у ¬сесв≥т≥; коловорот (ар≥йська, або ≥нд≥йська свастика) - ¤к символ сонц¤, зародженн¤ житт¤ ≥ еволюц≥њ у ¬сесв≥т≥; жовто-блакитний ст¤г - ¤к символ двох стих≥й, що народжують житт¤ у ¬сесв≥т≥, сон¤чного пром≥нн¤ ≥ води; ≥ тризуб - символ триЇдиноњ сут≥ Ѕога, ѕрироди, Ћюдини. ”крањнська-руська думка ≥ ф≥лософ≥¤ завжди несли в соб≥ косм≥чний зм≥ст в≥д епосу ≥ ¬елесовоњ книги до ф≥лософ≥њ ¬олодимира —оловйова (плем≥нника √ригор≥¤ —ковороди) ≥ ¬олодимира ¬ернадського, ¤к≥ шукали в≥дпов≥д≥ на питанн¤ про м≥сце ≥ роль людини у ¬сесв≥т≥, стверджуючи Їдн≥сть всього живого ≥ всього створеного людиною! —уттЇвим доказом може бути ≥ те, що б≥льш≥сть п≥онер≥в-творц≥в ракетно-косм≥чноњ техн≥ки або поход¤ть з ”крањни, або працювали на њњ теренах. ÷е ÷≥олковський (з роду козацького отамана Ќаливайка),  ондратюк, «ас¤дько,  ≥бальчич,  орольов, янгель, √лушко ≥ багато ≥нших.

ѕо-пТ¤те: маЇмо одну з кращих осв≥тн≥х систем у св≥т≥. ѕо п≥дручниках створених ще ’V - ’V≤≤ стор≥чч¤х в ”крањн≥ навчались б≥льш≥сть словТ¤нських народ≥в, ”крањнська педагог≥чна думка завжди була новаторською ≥ пошуковою. ¬ ”крањн≥ творили так≥ всесв≥тньо в≥дом≥ педагоги ¤к ѕрокопович, —мотрицький, ”шинський, ƒорошкович, Ћевицький, ќг≥Їнко, –усова, ¬ащенко, ћакаренко, —ухомлинський.

ѕо-шосте: мабуть н≥де у св≥т≥ не маЇ б≥льшоњ терпимост≥ ≥ доброзичливост≥ до представник≥в ≥нших народ≥в, ¤к на ”крањн≥. ¬≥д Ђѕовчанн¤ синамї ¬олодимира ћономаха ≥ до народного вислову Ђне той мен≥ брат, хто сват, а хто-людина!ї маЇмо приклади гостинност≥ ≥ поваги до ≥нших народ≥в, що матиме надзвичайно велике значенн¤ в планетарному гуртожитку р≥зних етнос≥в в ≤≤≤-му тис¤чол≥тт≥.

ѕо-сьоме: дл¤ нашого народу характерним Ї пошуковий, творчий п≥дх≥д до кожноњ задач≥, до кожноњ проблеми. ≤ ¤кщо ц¤ риса народжуЇ трьох гетьман≥в серед двох украњнц≥в, то вона ж даЇ над≥ю на те, що при ун≥версал≥зац≥њ мовного, ≥нтелектуального, культурного ≥ духовного середовищ, з в≥дпов≥дними спрощенн¤ми ≥ прим≥тив≥зац≥Їю, украњнську св≥дом≥сть не вдастьс¤ привести до Їдиного знаменника з св≥товою.

ѕо-восьме: на в≥дм≥ну в≥д б≥льшост≥ народ≥в маЇмо свого духовного вчител¤ - “араса √ригоровича Ўевченка! ’оча на жаль, не маЇмо ¤скраво вираженоњ духовноњ Ѕатьк≥вщини, ¤ка б обТЇднувала народ в Їдине ц≥ле не лише територ≥ально, а й духовно. ¬се ж маЇмо над≥ю, що з пробудженн¤м нац≥ональноњ св≥домост≥ ми розбудуЇмо свою ЂЌебесну –усьї!

ƒевТ¤те: маЇмо надзвичайно глибок≥ ≥ потужн≥ ≥нтелектуальн≥ можливост≥. «гадаймо всесв≥тньо в≥домих математек≥в ќстроградського, Ѕоголюбова, ф≥зик≥в √амова, ѕригожина, ≤офе; творц¤ теор≥њ пружност≥ ≥ м≥цност≥ “имошенка, одного з найвидатн≥ших ав≥аконструктор≥в св≥ту —икорського, винах≥дника телебаченн¤ √рабовського ≥ багато-багато ≥нших, не менш в≥домих вчених. ѕро ≥нтелектуальн≥ можливост≥ нашого народу говорить ≥ велика к≥льк≥сть призових м≥сць наших школ¤р≥в ≥ студент≥в у м≥жнародних ол≥мп≥адах ≥ конкурсах, де наш≥ посланц≥ завжди знаход¤тьс¤ серед л≥дер≥в.

ƒес¤те: не г≥рш≥ можливост≥ маЇмо ≥ в сфер≥ духовного сходженн¤ людства. ¬сесв≥тньов≥дом≥ композитори Ѕортн¤нський ≥ Ѕерезовський, „айковський ≥ Ћисенко, ѕрокофТЇв ≥ ≥нш≥; письменники √оголь ≥ „ехов,  ороленко ≥ ƒостоЇвський, ‘ранко ≥ ”крањнка,  отл¤ревський ≥ Ѕулгаков, художники –Їп≥н,  уњндж≥, јйвазовський... ј ск≥льки сп≥вак≥в, музикант≥в, митц≥в самих р≥зних жанр≥в зросло на п≥дгрунт≥ русько-украњнського етносу.

ќдинадц¤те: маЇмо безл≥ч приклад≥в служ≥нн¤ своЇму народов≥ ≥ своњй Ѕатьк≥вщин≥ в≥д м≥ф≥в ≥ билин ≥ до своњх р≥дних ≥ близьких, що в≥ддали житт¤ за майбутнЇ ”крањни.
ƒванадц¤те: природа щедро над≥лила нас природними копалинами ≥ гарним кл≥матом, надзвичайноњ краси довк≥лл¤м, чудовими грунтами дл¤ господарства.
јле ск≥льки б ми не перераховували позитивн≥ особливост≥ руського етносу в≥н не матиме майбутнього без можливост≥ њх застосуванн¤ в планетарному сусп≥льств≥. ўо ж чекаЇ людство в третьому тис¤чол≥тт≥?

¬ початок

IV. ћожливий вар≥ант розвитку планетарного сусп≥льства в ’’≤ стор≥чч≥

ўоб загл¤нути в майбутнЇ необх≥дно лише пильно придивитись до тих процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ на планет≥. ƒл¤ уважного погл¤ду не залишитьс¤ без уваги стр≥мке зростанн¤ темп≥в розвитку людського сусп≥льства. —кладаЇтьс¤ враженн¤, що людство нев≥дворотньо наближаЇтьс¤ до ¤когось катастроф≥чного ф≥н≥шу, бо зг≥дно з самими оптим≥стичними оц≥нками в ’’≤ стор≥чч≥ вичерпаЇтьс¤ значна частина поклад≥в корисних копалин. Ќа пороз≥ ≤≤≤-го тис¤чол≥тт¤ над людством постала загроза планетарноњ енергетичноњ кризи; уже сьогодн≥ спричинен≥ людиною кл≥матичн≥ зм≥ни можуть стати незворотними, а еколог≥чна ситуац≥¤ потребуЇ вир≥шенн¤ на планетарному р≥вн≥; щоденно на планет≥ зникають тис¤ч≥ вид≥в флори ≥ фауни. –уйнуЇтьс¤ б≥осфера «емл≥, головна складова зовн≥шнього середовища ≥снуванн¤ людства. Ќедалеко той час, коли планетарна система життЇзабезпеченн¤ втратить здатн≥сть самов≥дновленн¤ ≥ саморегул¤ц≥њ з непередбачуваними насл≥дками; сусп≥льство розвиваЇтьс¤ в напр¤мку трансформац≥њ б≥льшост≥ етнос≥в в Їдиний сусп≥льний орган≥зм з Їдиними комун≥кац≥¤ми, мовою сп≥лкуванн¤, нормами етики ≥ морал≥, законами сусп≥льного гуртожитку, побудованих на оптимальних умовах дл¤ д≥¤льност≥ кап≥талу. «агальними дл¤ сусп≥льства стануть спрощен≥, найб≥льш загальн≥ норми в≥дносин з акцентом на ф≥з≥олог≥чн≥ потреби. « розпадом ≥ руйнац≥Їю б≥льшост≥ етнос≥в буде витрачено необх≥дне р≥зноман≥тт¤ дл¤ подальшоњ позитивноњ еволюц≥њ людства з наступною його деградац≥Їю в духовн≥й ≥ ≥нтелектуальн≥й сферах. Ќайближчим часом будуть вир≥шен≥ проблеми життЇзабезпеченн¤ людства њжею, од¤гом, предметами першоњ необх≥дност≥. ƒл¤ б≥льшост≥ населенн¤ зникне необх≥дн≥сть п≥клуванн¤ про завтрашн≥й день, виникнуть умови дл¤ легкого ф≥з≥олог≥чного житт¤, що мало в≥др≥зн¤тиметьс¤ в≥д тваринного, з т≥Їю ж тенденц≥Їю до виродженн¤ людства.
Ќа зм≥ну епохи концентрац≥њ засоб≥в виробництва (≥ обТЇднаного на ц≥й основ≥ людства) маЇ прийти епоха розпорошенн¤ з розпадом Їдиного планетарного сусп≥льства на безл≥ч розр≥знених угруповань, що призведе людство до соц≥альноњ ≥ нев≥дворотноњ еколог≥чноњ катастрофи. Ћюдство впритул п≥д≥йшло до розум≥нн¤ ≥нформац≥йноњ будови ¬сесв≥ту, що при ≥снуючих сусп≥льних ц≥нност¤х ≥ морал≥ стане загрозою дл¤ гармон≥йного розвитку розумного ≥ живого ¬сесв≥ту, а тому по в≥дношенню до людства з боку  осмосу можуть бути вжит≥ р≥шуч≥ ≥ неадекватн≥ (дл¤ людського мисленн¤) д≥њ.

¬ пол≥тичн≥й систем≥ планетарного сусп≥льства можна оч≥кувати б≥льш в≥рог≥дних зм≥н, а саме:
- ”же найближчим часом може початись розпад останньоњ ≥мпер≥њ в св≥т≥ - –ос≥йськоњ федерац≥њ, бо, зг≥дно з законами будови планетарного сусп≥льства, р≥зн≥ етноси можуть ≥снувати в Їдиному державному простор≥ лише п≥д дулами автомат≥в ≥ за колючим дротом. ≤снуЇ реальна загроза того, що засоби масового знищенн¤ можуть стати власн≥стю окремих фанатичних ≥ терористичних угруповань з спокусою њх практичного застосуванн¤. ƒо тих п≥р, поки ≥снуюч≥ види зброњ морально не застар≥ють ≥ поки не будуть знайден≥ ефективн≥ засоби протид≥њ необх≥дно запоб≥гати розпаду –ос≥њ.

- ƒолар, що зробив —получен≥ Ўтат≥ гегемоном планети, втратить господар¤ (¤к м≥жнародна валюта), свою матер≥альну ≥ юридичну забезпечен≥сть, що стане причиною планетарноњ ф≥нансовоњ кризи ≥ причиною пад≥нн¤ з ќл≥мпу —получених Ўтат≥в, можливо уже в найближч≥ дес¤тир≥чч¤;

- ўоб не допустити пад≥нн¤ долара ≥ не втратити контрольний пакет акц≥й гегемона сусп≥льства —получен≥ Ўтати п≥д лозунгами боротьби за демократ≥ю ≥ права людини створюватимуть локальн≥ кризов≥ ситуац≥њ (под≥бн≥ до ≤раку, ёгослав≥њ, јфган≥стану, дискредитац≥њ кер≥вництва √ерман≥њ ≥ јвстр≥њ, боротьби з ЂЇврої, ¤к з конкурентом ≥ так дал≥), знову таки з непередбачуваними насл≥дками.

-  риза моральних ц≥нностей ≥ руйнац≥¤ с≥мТњ в зах≥дному сусп≥льств≥ створюють передумови демограф≥чноњ катастрофи в державах суперхристи¤нського етносу, що, в свою чергу, призведе до втрати л≥дируючих позиц≥й в розвитку людства народ≥в ™вропи ≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики, поглибить кризу в —получених Ўтатах, наближаючи час њх пад≥нн¤: з тоњ ж причини —получен≥ Ўтати все б≥льше перетворюватимутьс¤ на крањну з чорношк≥рим ≥ жовтошк≥рим населенн¤м;

- ƒл¤ поповненн¤ виробничоњ сфери ≥ дл¤ обслуговуванн¤ ≥нформац≥йних комун≥кац≥й —получен≥ Ўтати змушен≥ будуть залучати все б≥льшу к≥льк≥сть вих≥дц≥в п≥вденно-сх≥дноњ јз≥њ, особливо з  итаю, що призведе до тотального контролю спочатку ≥нформац≥йних комун≥кац≥й, а за ними ≥ ф≥нансових поток≥в —Ўј вих≥дц¤ми з  итаю. ≤снуЇ висока ймов≥рн≥сть перетворенн¤ —получених Ўтат≥в у ф≥нансовий протекторат  итаю;

- Ћ≥дируюч≥ позиц≥њ в розвитку планетарного сусп≥льства в XXI стор≥чч≥ перейдуть до  итаю ≥ ≤нд≥њ, побудованих на р≥зних етичних, моральних ≥ рел≥г≥йних кодексах. ¬ цих крањнах проживаЇ майже половина людства ≥ вони мають найб≥льш≥ потенц≥йн≥ можливост≥ стати новими полюсами в планетарному сусп≥льств≥ уже в найближч≥ дес¤тир≥чч¤.

¬с≥ ≥нш≥ народи практично не мають шанс≥в втрутитись в перебудову сусп≥льноњ арх≥тектури XXI стор≥чч¤. Ќа завад≥ самост≥йному розвитку б≥льшост≥ народ≥в стане зм≥на характеру промислового виробництва, в ¤кому головну роль в≥д≥граватиме висококвал≥ф≥кований ≥нженерний ≥ обслуговуючий автоматичне виробництво, що побудоване на найнов≥ших ≥нформац≥йних системах, персонал. ≤ ¤кщо рух м≥жнародного кап≥талу в XX стор≥чч≥ спостер≥гавс¤ в напр¤мку дешевоњ робочоњ сили ≥ м≥н≥муму сусп≥льних витрат, то на час≥ спостер≥гаЇтьс¤ в≥дт≥к кап≥талу в високоосв≥чен≥ ≥ високорозвинен≥ в технолог≥чному в≥дношенн≥ крањни. ћожлив≥сть скупити Ђ≥нтелектї ≥ квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в в крањнах, що не дос¤гли необх≥дного р≥вн¤ розвитку, лишаЇ над≥њ ц≥ крањни на прогрес у майбутньому. «ростатиме пр≥рва м≥ж розвинутими крањнами ≥ крањнами другого ≥ третього ешелон≥в.
¬се б≥льшого поширенн¤ набуватиме ≥слам, рел≥г≥¤, ¤ка найб≥льш посл≥довно обер≥гаЇ в≥д руйн≥вного впливу масовоњ зах≥дноњ культури с≥мТю ≥ сусп≥льство. ≤снуЇ велика ймов≥рн≥сть того, що крањни ≥сламу стануть третьою вагомою складовою в арх≥тектур≥ сусп≥льства XXI стор≥чч¤.

ѕротисто¤ти наступу жовтоњ ≥ чорноњ рас може обТЇднана, хоча ≥ стар≥юча, втрачаюча пас≥онарн≥сть ™вропа. јле дл¤ цього необх≥дно обТЇднати ™вропу в≥д Ћаманшу до ”ралу в Їдиний орган≥зм, чого ≥з-за розб≥жност≥ культур швидше за все не в≥дбуваЇтьс¤. ≤ все ж це один ≥з небагатьох шанс≥в народам ™вропи, в тому числ≥ ≥ ”крањни, не в≥д≥йти на задн≥й план розвитку планетарного сусп≥льства.

як бачимо, райдужних перспектив дл¤ розвитку руського етносу не спостер≥гаЇтьс¤, а з того, що маЇмо, Їдиним вагомим аргументом в в≥дстоюванн≥ свого м≥сц¤ ≥ рол≥ в розвитку людства Ї високий р≥вень осв≥ченост≥ нашого народу, його схильн≥сть до творчост≥, що подаЇ над≥ю на л≥кв≥дац≥ю технолог≥чного в≥дставанн¤ ≥ на входженн¤ нашоњ крањни до числа крањн, що впливатимуть на розвиток людства в XXI стор≥чч≥. Ќаступне стор≥чч¤ буде стор≥чч¤м розвитку перш за все ≥нформац≥йних ≥ духовних технолог≥й. ≤ та крањна, ¤ка зможе ран≥ше ≥нших перебудуватись в цьому в≥дношенн≥, матиме найкращ≥ шанси ≥ перспективу на майбутнЇ. ћайбутнЇ, що поступово набираЇ реальност≥ протисто¤нн¤  итаю ≥ ≤нд≥њ.
ўо ж необх≥дно зробити, щоб ”крањна ≥ њњ народ могли використати св≥й ≥сторичний шанс ≥ вв≥йти до числа крањн, що визначатимуть долю людства ≥ свою власну в третьому тис¤чол≥тт≥?

¬ початок

ўо робити?

ѕершочерговою задачею, розрахованою на найближч≥ дес¤тир≥чч¤, Ї перебудова русько-украњнського етносу.
ћойсей водив Їврењв по пустел≥ сорок рок≥в, доки не повмирали т≥, хто був рабами, ≥ не виросли нов≥, в≥льн≥ за духом, члени сусп≥льства. ѕереформувати старше покол≥нн¤ народу ”крањни, сформоване в часи –ад¤нського —оюзу, ≥ перебудувати з ним ”крањну неможливо. ƒл¤ перебудови ”крањни необх≥дно виховати молод≥ покол≥нн¤, ¤к≥ б стали основою оновленого етносу.
« ц≥Їю метою пр≥оритети держави сл≥д перенести в сферу побудови сусп≥льства майбутнього з першочерговим ф≥нансуванн¤м матер≥ ≥ дитини, системи осв≥ти ≥ вихованн¤. Ќеобх≥дно, щоб профес≥¤ вчител¤ ≥ виховател¤ стала самою престижною, самою важливою в сусп≥льств≥ ≥, в≥дпов≥дно, забезпечувалась ф≥нансово ≥ матер≥ально державою.
ƒл¤ стимулюванн¤ народжуваност≥ д≥тей держава маЇ негайно вз¤ти на себе повне матер≥альне забезпеченн¤ матер≥ ≥ дитини з р≥внем оплати не нижчоњ середньоњ по ”крањн≥. ‘≥нансуванн¤ повинно зб≥льшуватись з ростом к≥лькост≥ д≥тей в с≥мТњ. ¬ той же час с≥мТњ, не здатн≥ до народженн¤ сусп≥льно повноц≥нних д≥тей (наркомани, алкогол≥ки ≥ т.п.), не ф≥нансуютьс¤ ≥ повинн≥ знаходитись п≥д контролем орган≥в охорони здоровТ¤.
«адача перебудови сусп≥льства потребуЇ перебудови системи вихованн¤ ≥ осв≥ти д≥тей. ѕовноц≥нними членами сусп≥льства можуть бути лише здоров≥ духовно, ≥нтелектуально ≥ ф≥зично, а тому кожного дн¤ кожна дитина, в залежност≥ в≥д њњ можливостей, повинна отримати достатнЇ ≥нтелектуальне ≥ ф≥зичне навантаженн¤, мати час дл¤ духовноњ практики. якщо дитину не навчати читати в перш≥ роки житт¤, то зробити це в дорослому в≥ц≥ дуже важко. якщо не навчити дитину працювати змалечку - п≥зн≥ше вона буде займатись чим завгодно т≥льки не корисною творчою працею. якщо дитина не отримала необх≥дноњ духовноњ практики в с≥мТњ ≥ школ≥, турбуючись про своњх братик≥в ≥ сестричок, про тварин ≥ рослини, про навколишнЇ довк≥лл¤, не навчитьс¤ ц≥нувати створене з любовТю ≥ншими, вона залишитьс¤ Ђнаполеончикомї, що житиме лише з думкою про себе ≥ своњ власн≥ ≥нтереси. ѕри всьому тому осв≥та, починаючи з старших клас≥в повинна в≥дпов≥дати - зг≥дно з тестуванн¤м - нахилам школ¤ра. ¬ кожному клас≥ маЇ бути св≥й вчитель - вихователь, ¤кий би в≥дстежував повноц≥нн≥сть осв≥ти ≥ вихованн¤, в≥дпов≥дав за духовну практику учн¤. Ќаповнюван≥сть клас≥в не повинна перевищувати 20 учн≥в, а в школ≥ не повинно навчатись б≥льше 200-300 школ¤р≥в з тим, щоб педагог≥чний колектив м≥г повноц≥нно контролювати ≥ виховувати д≥тей. ¬ осв≥т≥ сл≥д надавати першочергового значенн¤ спец≥альност¤м, що визначатимуть характер найближчих стол≥ть, а саме розробц≥ ≥ розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й (особливо генетичних), духовних технолог≥й сусп≥льного гуртожитку на планет≥, сусп≥льних комун≥кац≥й.

¬ажливою стороною формуванн¤ майбутньоњ особистост≥ Ї зовн≥шнЇ етн≥чне середовище, що в≥дпов≥дало б задачам вихованн¤ дитини ≥ давало б необх≥дне духовне, ≥нтелектуальне ≥ ф≥зичне навантаженн¤. « ц≥Їю метою держава маЇ в≥дстежувати ≥, при необх≥дност≥, корегувати стан середовища в ¤кому виховуЇтьс¤ молодь. ќсобливу увагу необх≥дно прид≥лити зм≥сту ≥ в≥дпов≥дност≥ задачам вихованн¤ ≥нформац≥йних поток≥в по рад≥о ≥ телебаченню, в прес≥, в друкованих виданн¤х з вилученн¤м матер≥ал≥в, що розвивають аморальн≥ нахили ≥ виховують так≥ патолог≥чн≥ риси ¤к жорсток≥сть, егоњзм, садизм, ≥нш≥ негативн≥ риси характеру ≥ особистост≥. « ≥ншого боку засоби ≥нформац≥њ повинн≥ нести позитивне навантаженн¤ поваги до людини, с≥мТњ, власного ≥ ≥нших народ≥в, њх звичањв, мови, культури; з розум≥нн¤м того, що дл¤ прогресивного розвитку сусп≥льства необх≥дне р≥зноман≥тт¤ мов, культур, св≥тогл¤д≥в ≥ що загибель чи руйнац≥¤ бодай найменшого етносу - це незворотна ≥ непоправна втрата дл¤ цив≥л≥зац≥њ в ц≥лому. «овн≥шнЇ середовище маЇ забезпечувати необх≥дне ф≥зичне навантаженн¤ на вс≥ системи ≥ мТ¤зи орган≥зму, високий ≥нтелектуальний ≥ духовний р≥вень взаЇмов≥дносин м≥ж людьми.

ќсобливу увагу держава маЇ прид≥лити вихованню нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥ г≥дност≥, вартост≥ свого етносу, розбудов≥ епосу ≥ м≥фолог≥њ, мови ≥ нац≥ональних особливостей. ≤ перш за все тому, що вс≥ ≥нтелектуальн≥ ≥ духовн≥ надбанн¤ людства мають нац≥ональн≥ корен≥, зростають ≥ дозр≥вають на етн≥чних п≥двалинах сусп≥льства. ƒл¤ того, щоб перебудувати сусп≥льне середовище в в≥дпов≥дност≥ з задачами вихованн¤ молод≥ ≥ оновленн¤ етносу - необх≥дно також, щоб кожна людина мала можливост≥ дл¤ творчоњ прац≥. « ц≥Їю метою на законодавчому р≥вн≥ маЇ бути вир≥шене питанн¤ про обовТ¤зкове створенн¤ умов дл¤ творчост≥ в в≥дсотковому обчисленн≥ до загальноњ власност≥ п≥дприЇмц¤. ÷е може бути д≥л¤нка земл≥, лаборатор≥¤ дл¤ техн≥чноњ творчост≥, зоолог≥чний куточок, художн¤ майстерн¤, концертна зала ≥ т.п. ѕ≥дприЇмства, в ¤ких буде добре поставлена творча робота, особливо з молоддю, повинн≥ мати значн≥ податков≥ п≥льги в≥д держави на ту частину майна, що вид≥лена на виконанн¤ задекларованих задач.  ожен п≥дприЇмець маЇ тримати своЇ майно ≥ територ≥ю в належному стан≥, дбати про њх естетичне оздобленн¤.  ожний власник земл≥ маЇ вид≥лити не менше третини своЇњ територ≥њ п≥д л≥сопарков≥ насадженн¤ ≥ водн≥ споруди (ставки, озера, канали ≥ т.п.), сл≥дкувати за њх добрим станом ≥ еколог≥чною чистотою. Ќе менше третини вс≥Їњ територ≥њ ”крањни маЇ належати держав≥ з орган≥зац≥Їю нац≥ональних ландшафтних запов≥дник≥в, де заборон¤Їтьс¤ промислова д≥¤льн≥сть людини за виключенн¤м еколог≥чноњ.
Ќа державному р≥вн≥ маЇ набути чинност≥ етичний кодекс взаЇмов≥дносин у сусп≥льств≥ з пр≥оритетом матер≥ ≥ дитини, старост≥ ≥ ≥нвал≥дност≥.

ƒл¤ орган≥зац≥њ духовноњ перебудови сусп≥льства нар¤ду з≥ звичайним парламентом, що сл≥дкуЇ за загальним станом держави, обираЇтьс¤ духовний парламент з числа видатних педагог≥в, письменник≥в, д≥¤ч≥в мистецтва ≥ культури, рел≥г≥йних конфес≥й, еколог≥чних рух≥в.
ƒуховний парламент не ф≥нансуЇтьс¤ державою ≥ Ї незалежним в≥д нењ органом, але маЇ право вносити на розгл¤д звичайного парламенту законодавч≥ акти ≥ накладати вето на т≥ закони ≥ т≥ державн≥ акти, що можуть нанести шкоду украњнському народу, перш за все в ≥нтелектуальн≥й ≥ духовн≥й сферах його житт¤.

ƒуховний парламент також розробл¤Ї, зм≥нюЇ, доповнюЇ законодавч≥ аспекти духовного житт¤ сусп≥льства ≥ контролюЇ виконанн¤ прийн¤тих р≥шень. ƒл¤ контролю виконанн¤ р≥шень духовного парламенту на м≥сц¤х державою вводитьс¤ ≥нститут незалежних в≥д адм≥н≥стративних орган≥в духовних координатор≥в, ¤к≥ вибираютьс¤ безпосередньо населенн¤м ≥ ¤к≥ можуть призупин¤ти вс≥ д≥њ адм≥н≥страц≥њ, що можуть зашкодити етн≥чному ≥ духовному середовищам сусп≥льства, а також навколишньому довк≥ллю. –обота духовних координатор≥в маЇ ф≥нансуватись державою. ƒл¤ п≥дтримки роботи духовних координатор≥в можуть створюватись орган≥зац≥њ ≥ центри ≥нтелектуально-духовного сп≥лкуванн¤ ≥ сп≥впрац≥ громад¤н, зац≥кавлених в розбудов≥ майбутнього ”крањни.

« метою залученн¤ до етн≥чноњ перебудови широких верств населенн¤ на вс≥х р≥вн¤х орган≥зац≥њ держави вводитьс¤ ≥нституц≥¤ духовноњ вартост≥ житт¤ сусп≥льства, в≥дображеноњ в Ѕ≥л≥й ≥ „орн≥й книгах ”крањни, куди занос¤тьс¤ дан≥ про громад¤н, що зробили найб≥льший внесок, або нанесли шкоду своњй крањн≥ ≥ своЇму народу.

ƒуховним парламентом вводитьс¤ ≥нститут Ћицар≥в ”крањни, що прославили ”крањну в ≥нтелектуальн≥й сфер≥, або багато зробили дл¤ духовного ≥ етн≥чного в≥дродженн¤ ”крањни ≥ њњ перебудови.

¬≥дпов≥дн≥сть вибраних духовних координатор≥в вимогам сусп≥льства п≥дтверджуЇтьс¤ духовним парламентом, ¤кий також затверджуЇ списки п≥дприЇмств на ф≥нансов≥ ≥ ≥нш≥ п≥льги держави (при на¤вност≥ в≥з духовних координатор≥в на м≥сц¤х). ƒуховн≥ координатори, кр≥м того, сл≥дкують за створенн¤м умов дл¤ сусп≥льноњ творчоњ прац≥, в першу чергу безроб≥тних громад¤н, орган≥зують сусп≥льн≥ м≥роприЇмства, сл≥дкують за виконанн¤м вс≥ма громад¤нами ”крањни гасла: ўо корисно дл¤ ”крањни ≥ њњ народу - заохочуЇтьс¤, що наносить шкоду - обовТ¤зково караЇтьс¤ї.

«≥ зм≥нами, що в≥дбуваютьс¤ в сусп≥льств≥, мають зм≥нитись функц≥њ багатьох державних ≥нститут≥в, в тому числ≥ арм≥њ. ∆одна держава не може мати на озброЇнн≥ вс≥ можлив≥ види самозахисту, але вона повинна мати те, особливе, що стримувало б ≥нш≥ держави в≥д агрес≥њ (бджола мала ≥ слабка, але маЇ жало). јрм≥¤ повинна бути перш за все ≥нтелектуальною ≥ мати можлив≥сть Ђпарал≥зуватиї агресора впливом на його найслабк≥ш≥ м≥сц¤ - в ≥нформац≥йн≥й, духовн≥й сферах, на ≥нформац≥йн≥, кер≥вн≥ ≥ споживч≥ комун≥кац≥њ. ћолод≥ люди, що служать в арм≥њ, повинн≥, перш за все, бути моб≥льним ≥нструментом держави в надзвичайних ситуац≥¤х ≥ школою творчого, духовного вихованн¤ молод≥ (≥нститут соц≥альних волонтер≥в).

Ќеобх≥дно зм≥нити ≥ розширити функц≥њ пол≥ц≥њ з тим, щоб вона з карного органу перетворилась в карно - виховний. ƒо складу пол≥ц≥њ в ¤кост≥ автономних п≥дрозд≥л≥в повинн≥ входити еколог≥чна ≥ забезпеченн¤ людськоњ г≥дност≥, що сл≥дкувала б за дотриманн¤м етичних ≥ моральних застав сусп≥льства.Ќеобх≥дно поступово перебудувати арх≥тектуру помешканн¤ сусп≥льства.

Ќайб≥льш вразливими в сучасному сусп≥льств≥ з точки зору природних катастроф, воЇнних ≥ сусп≥льних конфл≥кт≥в, виникненн¤ ≥ розповсюдженн¤ природних ≥ сусп≥льних хвороб, еколог≥њ проживанн¤ Ї велик≥ м≥ста. ¬ майбутньому Ђм≥ста - динозавриї повинн≥ зникнути, а њм на зм≥ну маЇ прийти еколог≥чне замкнуте господарство Ц своЇр≥дний сучасний хут≥р з власними джерелами енергоживленн¤ ≥ набором вс≥х необх≥дних систем життЇзабезпеченн¤. ѕромислове виробництво, осв≥тн≥, культурн≥, духовн≥, спортивн≥, науков≥, ≥ адм≥н≥стративн≥ центри мають бути винесен≥ за меж≥ населених пункт≥в ≥ розташован≥ найл≥пшим чином дл¤ обслуговуванн¤ населенн¤ даноњ територ≥њ. –обота в цих центрах ≥ њх обслуговуванн¤ виконуЇтьс¤ населенн¤м прилеглих територ≥й.

¬ осв≥т≥ сл≥д надавати першочергового значенн¤ спец≥альност¤м, що визначатимуть характер найближчих стол≥ть, а саме Ц розробц≥ ≥ розвитку ≥нформац≥йних (особливо генетичних) ≥ духовних технолог≥й, сусп≥льних комун≥кац≥й, розвитку косм≥чного мисленн¤. ”крањнець маЇ позбутись споконв≥чноњ традиц≥њ Ђмо¤ хата з краюї ≥ набути рис духовно обТЇднаноњ нац≥њ. ¬ в≥дносних з народами ≥нших крањн ≥ з нац≥ональними меншинами маЇмо виходити з прийн¤тих загальнолюдських ц≥нностей ≥ норм, поважаючи кожний народ, кожну мову, кожну культуру. ѕо в≥дношенню до представник≥в ≥нших народ≥в, що прибувають в ”крањну, живуть або навчаютьс¤, маЇмо користуватись нормами гостинност≥ при умов≥, що вони поважають наш народ, його ц≥нност≥ ≥ звичањ ≥ не нанос¤ть шкоди украњнському сусп≥льству. ћаЇмо поважати вс≥ народи, брати на озброЇнн¤ њх ≥нтелектуальн≥ ≥ духовн≥ надбанн¤, вчитись кращому ≥ д≥литись з ус≥ма, але не давати н≥кому с≥сти соб≥ на шию. ѕаразити мають бути ≥зольован≥ в≥д сусп≥льства.

¬ початок

VI. ѕершочергов≥ проблеми ≥ шл¤хи њх вир≥шенн¤

¬ початок

VII. „им маЇмо користуватись в своњй д≥¤льност≥

ƒ≥¤льн≥сть людини, орган≥зац≥њ, руху маЇ п≥дкор¤тись к≥нцев≥й мет≥. ћета всеукрањнського руху Ђ–”—№ї побудова новоњ ”крањни, створенн¤ фундаменту дл¤ зростанн¤ велич≥ людини, умов дл¤ ≥нтелектуального ≥ духовного сходженн¤ народу ”крањни ≥ планетарного сусп≥льства.¬ дос¤гненн≥ ц≥Їњ мети маЇмо користуватись правилами:
- утворенню пустел≥ природноњ передуЇ пустел¤ душ≥;
- не душа маЇ обслуговувати т≥ло, а т≥ло душу,
- етн≥чне р≥зноман≥тт¤ - основа людськоњ еволюц≥њ;
- кожний народ, кожна мова, кожна культура безц≥нн≥,
- √лобал≥зац≥¤ культури ≥ мови недопустим≥,
- —еред вс≥х вид≥в рабства найстрашн≥ше Ц духовне,
- ќбер≥гаючи своњ св¤тин≥, памТ¤таючи ≥стор≥ю, побудуЇмо нову ”крањну,
- ƒержава може ≥ повинна в першу чергу дбати про майбутнЇ свого народу через захист дитини ≥ матер≥, вихованн¤ дитини,
- ¬≥дновимо культ матер≥ ≥ берегин≥ украњнського народу,
- √оловним правилом в розбудов≥ новоњ ”крањни маЇ бути: все, що на користь ”крањн≥ ≥ њњ народу, планетарному середовищу ≥ сусп≥льству - заохочуЇтьс¤, все, що завдаЇ шкоди Ц караЇтьс¤,
- ƒл¤ побудови новоњ ”крањни маЇмо створити нову систему вихованн¤, що базуватиметьс¤ на духовн≥й, ≥нтелектуальн≥й ≥ ф≥зичн≥й досконалост≥ з акцентом на розвиток в дитин≥ навичок творчост≥ ≥ косм≥чно-еколог≥чного мисленн¤;
-  ожен член руху маЇ жити за правилами ЂЌагорноњ ѕропов≥д≥ї, Ђѕовчанн¤ ¬олодимира ћономаха синамї, морально-етичного кодексу Ћюдини.

¬ початок

ћорально-етичний кодекс ≤≤≤-го тис¤чол≥тт¤

¬се суще Їдине ≥ все маЇ своЇ призначенн¤,
—в≥й шл¤х ≥ свою долю.
Ќе ≥снуЇ територ≥њ ≥ простору не зайн¤тих ≥ншими
≤ не можна заходити в чужий д≥м без запрошенн¤:
“ож не маЇмо права н≥ вм≥шуватись,
Ќ≥ приймати р≥шенн¤ за ≥нших,
Ќ≥ судити њх, не знаючи њх.
јле не маЇмо права ≥ сид≥ти осторонь,
≤ спостер≥гати здалеку,
 оли ≥нш≥ в нерозум≥нн≥ своЇму
≤ в жад≥бност≥ низьк≥й своњй
–уйнують наш загальний ƒ≥м
≤ душ≥ людськ≥!
Ѕо не розум≥ють, що все взаЇмозалежне,
¬заЇмопроникне ≥ взаЇмоповТ¤зане!
Ќа загрозу меча Ц мечем в≥дпов≥дають!
«авжди ≥ всюди маЇмо визнавати закони ¬сесв≥ту
≤ сл≥дувати принципам його будови ≥ розвитку;
Ќе принижуючи себе ≥ поважаючи вс≥х
¬ ≤Їрарх≥њ «емн≥й ≥ Ќебесн≥й, з любовТю ≥ над≥Їю,
јле завжди ≥ у вс¤к≥й справ≥ залишаючись Ћюдьми Ц
ƒ≥тьми Ѕожими!
ѕамТ¤таймо, що кожен крок Ћюдства Ц
÷е ще один крок в «адум≥ Ѕожому!

∆итт¤ наше нам дароване Ѕогом
Ќе дл¤ того, щоб ми його проспали, чи пробайдикували,
≤ не дл¤ того, щоб п≥сл¤ нас залишились гори см≥тт¤ ≥ море помињв,
ј щоб прожили кожний день ≥ кожний час,
Ѕо кожна мить неповторна!,
≤ все в житт≥ нашому дл¤ чогось та призначене!
 ожного дн¤ маЇмо зв≥тувати перед Ѕогом
ѕро бодай невелик≥, але добр≥ справи своњ;
ѕро дос¤гненн¤ в п≥знанн≥ ¬сесв≥ту, в Їднанн≥ з ним,
¬ поглибленн≥ –озуму ≥ в п≥днесенн≥ ƒуш≥!
Ћюдина маЇ навчатись завжди ≥ всюди. ¬се житт¤!
ћаЇмо памТ¤тати: в ус≥х справах ≥ поступках наших,
ўо не душа маЇ обслуговувати т≥ло,
ј т≥ло Ц ƒушу!

« самого початку не ≥снуЇ н≥чого назавжди доброго ≥ поганого.
Ќ≥хто н≥кого у ¬сесв≥т≥, просто так, н≥защо, не караЇ.
≤ зла н≥хто упереджено проти когось не носить.
≤ кожне випробуванн¤ Ћюдин≥ даЇтьс¤ Ѕогом по сил≥ њњ,
≤ н≥чого зверх того!
¬се ≥нше в≥д низькоњ сут≥ самих людей...
ѕамТ¤таймо, що в житт≥ за все маЇмо платити
≤ що борги наш≥ в≥ддавати д≥т¤м нашим!
“о ж старайтесь в≥ддавати, а не брати!
Ќе спокушувати н≥ Ѕога, н≥ ƒолю,
Ќ≥ брат≥в менших без необх≥дност≥!
Ќе буде Ѕог вир≥шувати за нас те,
ўо маЇмо сам≥ вир≥шити!
Ћюдина Ц с≥ль «емл≥. якщо, ж с≥ль стане пр≥сною,
“о на що вона придатна?!
’≥ба, щоб викинули њњ геть, щоб топтали њњ!
Ќе може бути людина н≥ холодною Ц н≥ гар¤чою!
якщо вона не слугуЇ добрим справам,
“о нехай не вт≥шаЇ себе, що не робить злого,
Ѕо слугуЇ ворогам своњм!
’то не протистоњть злу, той допомагаЇ йому!

Ќе маЇ н≥чого важлив≥шого в житт≥ Ћюдини
«а продовженн¤ –оду свого,
«а в≥дтворенн¤ живого ¬сесв≥ту!
“о ж самими св¤тими
≤ непорушними в житт≥ нашому
ћають бути с≥мТ¤, родина, ненька!
≤ не ≥снуЇ б≥льш високого слова, ¤к ћати Ц Ѕерегин¤!,
ћама, ¤ка за благослов≥нн¤м Ѕожим даруЇ нам житт¤!
Ћюбов дана Ћюдин≥ дл¤ продовженн¤ –оду,
∆итт¤ ≥ во≥мТ¤ житт¤,
ј не дл¤ задоволенн¤ низьких ≥нстинкт≥в,
Ѕо то не любов, а проституц≥¤ душ≥ ≥ т≥ла.
“ож те, що Ѕог поЇднав Ц
Ќ≥хто нехай не розТЇднаЇ!
¬ с≥мТњ не ≥снуЇ "я", а лише ми
≤ наше майбутнЇ Ц д≥ти:
’то не розум≥Ї цього Ц не маЇ права
Ќ≥ на людське коханн¤, н≥ на своЇ майбутнЇ!

ћи вс≥ р≥зн≥, але вс≥ ми д≥ти одного батька Ц Ѕога,
Ќе роботи Ц а сини Ѕож≥!
≤ батько наш оч≥куЇ в≥д нас не беззастережноњ покори
≤ не безумовного виконанн¤ призначеного!
ј син≥вськоњ любов≥, поваги ≥ сп≥втворчост≥!
ўоб д≥ти …ого були достойними
—вого високого званн¤ ≥ призначенн¤!
ƒол¤ наша Ц робити благородн≥ справи,
Ѕо все що маЇмо ≥ що дано нам Ц
“е дано на час! ≤ не дл¤ того,
ўоб тримали п≥д замком,
„и розпорошували по в≥тру,
ј дл¤ добрих справ!
Ѕо любимо людей за добро, ¤ке њм робимо,
≤ ненавидимо за зло, що њм спричин¤Їмо!
ѕамТ¤таймо, що Ћюдина —в≥тло —в≥ту,
“о ж не збирайте скарби на «емл≥,
ƒе м≥ль поњдаЇ ≥ ≥ржа точить,
≤ де злод≥њ п≥дкопують ≥ крадуть,
Ѕо на неб≥ потр≥бн≥ не ц≥нност≥ т≥ла,
ј скарби розуму ≥ духу!

« добрими помислами ≥д≥ть першими на зустр≥ч з ≥ншими,
ѕершими прот¤гн≥ть руку
≤ першими прив≥тайте зустр≥чного!
ѕершими зроб≥ть добру послугу,
Ќе чекаючи у в≥дпов≥дь б≥льшоњ.
≤ не в≥дпов≥дайте на зло з боку ≥нших,
Ѕо не в≥дають, що робл¤ть...
 оли гавкаЇ, чи кусаЇ ¬ас пес,
“о невже гавкаЇте у в≥дпов≥дь ≥ кусаЇте його?
ѕамТ¤тайте, що лихосл≥вТ¤, жорсток≥сть ≥ зл≥сть Ц
÷е про¤ви низькоњ, тваринноњ сут≥!
ѕрийм≥ть м≥ри захисту ≤, не зважаючи н≥ на що,
ѕродовжуйте св≥й, людський
Ѕогом указаний шл¤х!
Ѕудьте обачними в вибор≥ друз≥в ≥ супутник≥в своњх,
Ѕо ¤к≥ друз≥ твоњ, такий ≥ ти сам!
Ќе дов≥р¤йте словам н≥ своњм, н≥ чужим
Ѕо ≥ —ини Ѕож≥ ≥ —атана говор¤ть одн≥ ≥ т≥ ж слова,
 личуть до одних ≥ тих же добрих справ,
јле насл≥дки цих сл≥в р≥зн≥!
“о ж не на словах, а по справах њх п≥знаЇте њх!

ѕамТ¤таймо, що под≥бне прит¤гуЇ под≥бне,
≤ що наверху, те ≥ внизу!
Ќе створюйте ≥деал≥в ≥ кумир≥в дл¤ т≥ла свого,
Ѕо це пон¤тт¤ людськ≥ ≥ створен≥ людиною,
ј насл≥дуйте ¬еликих —в≥точ≥в,
ƒуху ≥ Ѕутт¤ людського!
ѕрос≥ть ≥ дано буде ¬ам,
Ўукайте ≥ знайдете, стукайте ≥ в≥дкриють ¬ам!
Ѕо хто в серц≥ маЇ своЇму, тому ≥ дано буде!
јле памТ¤таймо, що серце наше там, де багатство наше!
≤ ¤кою думкою, ¤ким почутт¤м живемо Ц
“ак≥ ≥ ми сам≥!
≤ немаЇ н≥чого прихованого, що не в≥дкрилось би,
≤ тайного, чого б не взнали!
≤ ¤кою м≥рою ви м≥р¤Їте Ц
¬им≥рено буде ≥ ¬ам!
¬ проханн≥ не в≥дмовл¤йте,
“а давайте не грош≥ ≥ не кусок хл≥ба,
ј те, що зможе допомогти вижити
≤ стати прохаючому Ћюдиною!
ѕамТ¤таймо, що не хл≥бом одним живе Ћюдина,
ј й вс¤ким словом ≥ ƒухом Ѕожим!
Ѕо чим ≥ншим вир≥знити Ћюдину в≥д тварини?
≤ нехай в кожн≥й справ≥ ваш≥й,
≤ в кожному вчинку вашому
Ѕудуть √либина —ерц¤ ≥ ¬исоч≥нь небесна!
Ѕо маЇмо Ѕога в серц≥ своњм
≤ жити маЇмо по запов≥тах Ѕожих:
- не вбивай, не руйнуй, не оскверн¤й, не зашкодь, будь милостивий;
- не слугуй своЇму его, не лицем≥р, не виставл¤й добро на показ, не лжесв≥дчи;
- не заздри, не бажай створеного ≥ншими;
- не суди не знаючи ≥ не розум≥ючи, щоб ≥ сам неп≥дсуден був;
- вс¤ку роботу Ѕожу, призначену тоб≥, виконуй з задоволенн¤м, творчо, з любовТю;
- не принижуй н≥ себе, н≥ ≥нших, завжди памТ¤тай, що ти Ц людина!;
- не об≥ц¤й зверх того, що можеш виконати, ≥ не принось неправдивоњ кл¤тви, але виконуй перед √осподом кл¤тви твоњ;
- в ус¤к≥й справ≥ ≥ в думках своњх завжди май почутт¤ м≥ри, в≥дпов≥дальност≥ ≥ в≥дчутт¤ меж≥;
- шануй батька ≥ мат≥р, виховуй д≥тьми Ѕожими д≥тей своњх;
- вдосконалюй себе, п≥дтримуй ≥ розвивай своЇ ф≥зичне т≥ло, св≥й розум ≥ свою духовн≥сть; ≥ вс¤ку добру справу не в≥дкладай на пот≥м, ¤кщо можеш зробити њњ сьогодн≥ ≥ зараз;
- в≥дносьс¤ до ≥нших так, ¤к бажав би, щоб в≥дносились до тебе;
- полюби вс≥Їю душею ≥ вс≥м серцем своњм Ѕога, що дарував, тоб≥ житт¤, ≥ рад≥сть бути, жити, любити, творити, спод≥ватись.

ќдин раз на р≥к, ¤к ≥ вс≥ люди на «емл≥,
ћаЇмо пройти очищенн¤ душ≥ Ц
„ерез —пов≥дь перед Ѕогом
≤ на одинц≥ з Ѕогом;
ќчищенн¤ св≥домост≥ Ц через усам≥тненн¤
≤ в≥дх≥д на час в≥д справ мирських;
ќчищенн¤ т≥ла через п≥ст Ц
Ќе вживанн¤ њж≥ тваринного походженн¤,
¬ час перед зимовим сонцесто¤нн¤м.

√оловними св¤тами в житт≥ нашому мають бути:
–≥здва Ц народженн¤ Ѕога-—ина, “ворц¤ св≥ту ¤вленого,
¬ час зимового сонцесто¤нн¤;
¬еликодн¤ Ц час воскрес≥нн¤ ≥ час зм≥ни „орнобога Ѕ≥лобогом,
¬ час весн¤ного р≥вноденн¤;
“роњц≥ Ц св¤то Їдност≥ трьох косм≥чних сил,
ўо визначають Ѕутт¤ ¬сесв≥ту,
¬ час л≥тнього сонцесто¤нн¤ ≥
ѕокрови Ц ћатер≥ —в≥ту, ƒуху ¤вленого, що захищаЇ нас
≤ даЇ в≥ру ≥ над≥ю на продовженн¤ житт¤,
¬ час ос≥ннього р≥вноденн¤, в час згасанн¤ житт¤.

 ожного дн¤ в≥дход¤чи до сну, маЇмо згадати день минулий, спов≥дуватись перед Ѕогом про хоча б ≥ невелик≥, але добр≥ справи своњ; з син≥вською любовТю ≥ повагою под¤кувати за день прожитий, ≥ попрохати благослов≥нн¤ дл¤ добрих справ дн¤ наступного.
≤ маЇмо звернутись до Ѕога з молитвою, що запов≥дав ≤сус ’ристос:
"ќтче наш, який на Ќебесах ≥ в серц¤х наших! ’ай св¤титьс¤ ≥мТ¤ “воЇ, хай пребуде царство “воЇ ≥ вол¤ “во¤, скр≥зь ≥ нав≥ки! ’л≥б насущний дай нам сьогодн≥, ≥ прости нам борги ≥ гр≥хи наш≥, ¤к ≥ ми прощаЇмо боржникам нашим. ≤ в≥дверни нас в≥д спокуси ≥ дай нам сили в ус¤к≥й справ≥ Ѕож≥й залишитись Ћюдьми Ц д≥тьми божими, ≥ волю, щоб пройти ≥ виконати призначене нам. ≤ вр¤туй нас в≥д лукавого, ≥ допоможи всто¤ти перед лицем його, бо “воЇ Ц царство, ≥ сила, ≥ слава нав≥ки! јм≥нь."

¬ початок

«апов≥т —варога
—ина Ѕога, “ворц¤ —в≥ту явленого
(«апов≥т ѕатр≥арха јр≥¤)

Ѕлизько 2000 рок≥в до новоњ ери б≥льша частина ар≥йських племен п≥д проводом јр≥¤ ≥ його син≥в “ура ≥ —армата п≥шли з —емир≥чч¤ на ѕрабатьк≥вщину. Ќаприк≥нц≥ свого житт¤ јр≥й отримав в≥д бога —варога "«апов≥т ар≥¤м". ”  низ≥ ¬елеса в дощечц≥ –од III, сказано:
"—творен≥ ви з праху земного. ≤ будуть про вас казати, що ви сини “ворц¤, ≥ станете ви ¤к сини “ворц¤, ≥ будете ¤к д≥ти моњ, ≥ ƒаждьбог буде батьком вашим! ≤ його ви маЇте слухатись, ≥ ¬≥н вам укаже, що вам мати, ≥ про те, що вам робити, ≥ ¤к говорити, ≥ ¤к творити.
≤ ви будете народом великим, ≥ ви станете над св≥том, ≥ п≥дкор¤тьс¤ вам роди ≥нш≥, ¤к≥ видобувають своњ сили з кам≥нн¤, ≥ твор¤ть чудеса Ц повозки без коней, ≥ робл¤ть р≥зн≥ чудеса без чар≥вник≥в.
≤ тод≥ вс¤кий ≥з вас буде ходити ¤к чар≥вник, ≥ прожиток дл¤ воњн≥в буде створюватис¤ за допомогою заклинань. јле воњни стануть рабами багатосл≥вТ¤. ≤ в≥д багатьох тих сл≥в ви облишитесь мужност≥ ≥ станете рабами данини ≥ золота, ≥ за золото будете продаватись ворогам.
≤ тод≥ Ѕоги скажуть вам: "Ћюб≥ть «апов≥т батька јр≥¤. ¬≥н дл¤ вас Ц св≥тло зелене ≥ житт¤! ≤ люб≥ть друз≥в своњх, ≥ буде житт¤ мирним м≥ж родами."
≤ в≥д≥йдете ви в≥д в≥ри предк≥в, ≥ будете служити чужим богам, та буде нове ¤вленн¤ «апов≥ту, ≥ буде поверненн¤ до в≥ри батьк≥в."
¬≥рою наших пращур≥в була ¬≥ра ¬≥дична. ќсновн≥ закони принципи ≥ догмати ¬≥дичноњ ¬≥ри подан≥ в ¬елесов≥й  низ≥.

¬ початок

≤з "ѕовчанн¤ ¬олодимира ћономаха синам"

ƒ≥ти моњ! ’вал≥ть Ѕога! Ћюб≥ть також людство. Ќе п≥ст, не усам≥тненн¤, не монашество вр¤тують вас, а благородн≥ справи. Ќе забувайте б≥дних: годуйте њх ≥ думайте, що вс¤ке надбанн¤ Ї боже ≥ доручене вам лише на час. Ќе ховайте багатство в надрах земл≥: це противно христи¤нству. Ѕудьте батьками сир≥т,.. не давайте сильним губити слабих. Ќе вбивайте н≥ правого, н≥ винуватого: житт¤ ≥ душа христи¤нина св¤щенн≥. Ќе призивайте просто так ≥мен≥ бога; давши кл¤тву, не порушуйте њњ. Ќе оставл¤йте хворих; не б≥йтесь мертвих, бо вс≥ вмремо. Ќе майте гордин≥ н≥ в ум≥, н≥ в серц≥, а думайте: ми не в≥чн≥, нин≥ жив≥, а завтра в трун≥. Ѕ≥йтесь вс¤коњ брехн≥, п'¤нства та шк≥дливих пристрастей, однаково пагубних дл¤ т≥ла ≥ душ≥. Ўануйте старих людей, ¤к батьк≥в, люб≥ть юних, ¤к брат≥в... Ўануйте гост¤ ≥ ≥менитого, ≥ простого, бо гост≥ розповсюджують в чужих земл¤х ≥ добру, ≥ погану про нас славу. ¬≥тайте вс¤ку людину, коли йдете мимо. Ћюб≥ть своњх дружин, але не давайте њм влади над собою. ¬се добре п≥знавши, ви повинн≥ пам'¤тати, чого не знаЇте, тому навчатись. Ѕатько м≥й (ярослав ћудрий), сид¤чи дома, розмовл¤в п'¤тьма мовами, за що поважали нас ≥ноземц≥. Ћ≥нь Ц мати порок≥в, стереж≥тьс¤ њњ. Ћюдина повинна навчатись завжди: в дороз≥, на кон≥. ¬ноч≥ в≥дпочивайте, але хай не застане вас сонце в постел≥.
...ƒв≥ч≥ розбивав ¤ соб≥ голову, пошкоджував руки ≥ ноги, не бо¤чись за житт¤ в юност≥ ≥ не шкодуючи голови своЇњ. јле √осподь бер≥г мене. ≤ ви, д≥ти моњ, не б≥йтесь смерт≥, н≥ битви, н≥ зв≥ра, а будьте мужами у вс¤кому випадку, над≥сланому в≥д Ѕога. якщо провед≥нн¤ визначило кому вмерти, то не вр¤тують його н≥ батько, н≥ мати, н≥ брати. ¬арта божа над≥йн≥ша людськоњ.

¬ початок

«апов≥т Ўевченка

як умру, то поховайте
ћене на могил≥,
—еред степу широкого,
Ќа ¬крањн≥ мил≥й!
ўоб лани широкопол≥
≤ ƒн≥про, ≥ круч≥
Ѕуло видно, було чути,
як реве ревучий.
як понесе з ”крањни
” синЇЇ море
 ров ворожу... отойд≥ ¤
≤ лани, ≥ гори Ц
¬се покину ≥ полину
ƒо самого бога
ћолитис¤... ј до того
я не знаю бога.
ѕоховайте та вставайте,
 айдани порв≥те
≤ вражою злою кровТю
¬олю окроп≥те.
≤ мене в с≥мТњ велик≥й,
¬ семТњ вольн≥й, нов≥й,
Ќе забудьте помТ¤нути
Ќезлим тихим словом.

¬ початок

ћолитва за ”крањну

ќтче наш !
« любовТю ≥ повагою в серц≥ своњм ≥ в думках своњх лину до “ебе, Ѕоже, ≥ прошу розс≥й тривоги наш≥, ≥ дай розум≥нн¤ под≥й, що гр¤дуть, ≥ —уду, що маЇ бути! «вертаюсь до “ебе, Ѕоже, з над≥Їю на дн≥ майбутн≥, бо чорн≥ хмари нев≥дворотного уже встають над планетою, над людством, над р≥дним краЇм. «нец≥нюютьс¤ ≥ п≥дм≥н¤ютьс¤ найсв¤т≥ш≥ пон¤тт¤: Ѕога, родини, с≥мТњ, коханн¤, дитинства, праведност≥ ≥ справедливост≥; руйнуютьс¤ моральн≥ ≥ етичн≥ п≥двалини люд¤ност≥, духовноњ чистоти ≥ довершеност≥, знищуютьс¤ умови ≥ можливост≥ ≥снуванн¤ людства! ¬седозволен≥сть, розтл≥нн¤ ≥ розпуста, наркотичне забутт¤ ≥ жорсток≥сть, насилл¤ ≥ масове зомбуванн¤ стали буденними ¤вищами, скр≥зь дом≥нуЇ культура ф≥з≥олог≥чних ≥нстинкт≥в ≥ ц≥нностей карного св≥ту, а суд над людиною вершать грош≥ ≥ кривда! ¬ р≥дному крањ занепадають ≥ руйнуютьс¤ села ≥ осел≥, заростаЇ бурТ¤ном не лише батьк≥вська земл¤, а й душ≥, ≥ св≥дом≥сть людська!
Ѕоже, ќтче наш! “и на небесах ≥ в серц¤х наших! “и бачиш все ≥ все знаЇш, ≥ на все те Ц ¬ол¤ тво¤! “ож прошу “ебе, Ѕоже, будь милосердний ≥ прости людей, за те, що в нерозум≥нн≥ своЇму ≥ в жадоб≥ своњй руйнують ≥ н≥вечать ƒ≥м, що “и нам дав, що дивл¤тьс¤ ≥ не бачать тоњ незр≥вн¤нноњ краси ≥ довершеност≥, ¤к≥ “и дл¤ них створив; слухають ≥ не чують материнськоњ п≥сн≥ ≥ “вого, Ѕоже, благословенн¤!
Ѕоже праведний! ¬оздай вс≥м по справах њх ≥ нехай кожен отримаЇ те, на що заслуговуЇ! јле дай нам сили в ус¤к≥й справ≥ Ѕож≥й залишитись Ћюдьми Ц д≥тьми Ѕожими, ≥ волю, щоб пройти ≥ виконати призначене нам! ¬≥дверни ≥ вр¤туй нас в≥д лукавого, не дай опуститись ≥ впасти, допоможи всто¤ти перед спокусою ≥ в≥др≥знити добро в≥д зла, слова ≥ справи бож≥ в≥д сл≥в ≥ справ лукавого, ≥стинн≥ ц≥нност≥ бутт¤ людського в≥д омани ≥ облуди! ƒай, Ѕоже, над≥ю на майбутнЇ д≥тей наших, на майбутнЇ народу нашого, допоможи нам повернути знанн¤ –одоводу нашого, Ѕутт¤ людського ≥ Ѕутт¤ вселенського, своЇњ сутност≥ ≥ власноњ г≥дност≥! ƒай нам Ќове —лово ≥ Ќове –озум≥нн¤, розкрий ≥ наповни серц¤ наш≥ ≥ св≥дом≥сть нашу, п≥днеси њх на ¬исоту небесну, щоб були ми г≥дн≥ називатись д≥тьми Ѕожими!
« безмежною любовТю, з повагою ≥ вд¤чн≥стю за житт¤ дароване “обою, з над≥Їю ≥ спод≥ванн¤м на майбутнЇ до “ебе д≥ти твоњ, бо “воЇ, Ѕоже, царство, ≥ сила, ≥ слава нав≥ки, ам≥нь!

¬ початок

ѕроект —татуту
¬сеукрањнського руху У–усьФ Ц ¬––

¬сеукрањнський рух У–усьФ Ї громадським обТЇднанн¤м, що створюЇтьс¤ на добров≥льн≥й основ≥, д≥Ї зг≥дно з  онституц≥Їю ”крањни ≥ —татутом руху ≥ побудоване на морально-етичних запов≥д¤х ¬еликих —в≥точ≥в духовност≥ людства.
ћета всеукрањнського руху У–усьФ Ц побудова новоњ ”крањни шл¤хом ≥нтелектуально-духовноњ побудови русько-украњнського етносу.
¬–– зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть в межах ”крањни ≥ може створювати ф≥л≥њ серед украњнц≥в, що проживають за њњ межами, за њх ≥н≥ц≥ативи.
„ленами ¬–– можуть бути громад¤ни, ¤к≥ незалежно в≥д нац≥ональност≥, соц≥ального статусу ≥ в≥дношенн¤ до рел≥г≥њ зац≥кавлен≥ в розбудов≥ украњнсько-руського етносу, в створенн≥ умов дл¤ ≥нтелектуально-духовноњ перебудови сусп≥льства ”крањни, в його сходженн≥ до √орнього, до ¬ишнього; ≥ п≥дтримують ѕрограму ≥ —татут ¬––.
”мови та ритуал прийому в первинну орган≥зац≥ю ¬–– визначаютьс¤ безпосередньо членами первинноњ орган≥зац≥њ.
ќбовТ¤зковою умовою вступу до лав ¬–– Ї рекомендац≥њ трьох член≥в руху. ѕри утворенн≥ первинноњ орган≥зац≥њ так≥ рекомендац≥њ дають один одному т≥, хто добре знаЇ бажаючого вступити до ¬–– ≥ створити первинну орган≥зац≥ю. „лен ¬–– маЇ бути прикладом дл¤ ≥нших член≥в сусп≥льства в особистому ≥ громадському житт≥, жити ≥ д≥¤ти за морально-етичним кодексом планетарного сусп≥льства третього тис¤чол≥тт¤.
«а вчинки, несум≥сн≥ з —татутом ≥ ѕрограмою ¬––, р≥шенн¤м первинноњ орган≥зац≥њ член ¬–– може бути виключений з його лав.

„лен ¬–– маЇ право:
- вибирати первинну орган≥зац≥ю за своњм бажанн¤м;
- обирати органи самовр¤дуванн¤ ¬––;
- бути обраним до орган≥в самовр¤дуванн¤;
- захищати свою позиц≥ю в орган≥зац≥њ;
- входити до складу ≥нших громадських обТЇднань, орган≥зац≥й ≥ парт≥й, д≥¤льн≥сть ¤ких спри¤Ї виконанню задач ¬––.

ќсновною структурною ланкою ¬–– Ї первинна орган≥зац≥¤, ¤ка створюЇтьс¤ при на¤вност≥ не менше трьох член≥в ¬––. ѕервинн≥ орган≥зац≥њ можуть створюватись за м≥сцем проживанн¤ або за м≥сцем роботи ¬––. (¬а, 10, 11, 12)
—убТЇктом ¬–– може бути обласна або м≥ська орган≥зац≥¤. ƒл¤ координац≥њ своЇњ д≥¤льност≥ первинн≥ орган≥зац≥њ на своњх зборах (зльотах чи конференц≥¤х) мають право формувати зональн≥, районн≥, м≥ськ≥, обласн≥ та рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ ¬––. ѓх структура, кер≥вн≥ органи ≥ пор¤док д≥¤льност≥ визначаютьс¤ на основ≥ положень, прийн¤тих в≥дпов≥дними зборами чи конференц≥Їю.
¬ищим органом ¬–– Ї зТњзд руху, ¤кий скликаЇтьс¤ не р≥дше одного разу на два роки. –еспубл≥канський зТњзд ¬––:
- приймаЇ —татут та програму, вносить до них зм≥ни та доповненн¤;
- затверджуЇ символ≥ку та атрибутику ¬––;
- обираЇ Ќац≥ональну –аду ¬––, ƒуховну  оординац≥йну –аду та ≤нформац≥йну –аду ¬––, а також –ев≥з≥йну ком≥с≥ю;
- визначаЇ пор¤док формуванн¤ ≥ д≥¤льност≥ обраних орган≥в ¬––, а також њх склад;
- контролюЇ ≥ оц≥нюЇ д≥¤льн≥сть центральних орган≥в ¬––;
- обираЇ гол≥в –ад.
Ќац≥ональна –ада ¬–– також
- представл¤Ї ≥нтереси руху в м≥жнародних орган≥зац≥¤х, державних органах, громадських орган≥зац≥¤х ≥ обТЇднанн¤х;
- може вступати в м≥жнародн≥ обТЇднанн¤, п≥дтримувати пр¤м≥ м≥жнародн≥ зв¤зки ≥ контакти, заключати в≥дпов≥дн≥ угоди;
- визначаЇ ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть ¬––;
- забезпечуЇ профес≥йну п≥дготовку та захист прав своњх член≥в, зд≥йснюЇ науково-методичну роботу;
- може приймати на розгл¤д будь-¤ке питанн¤ д≥¤льност≥ ¬––, а життЇво важлив≥ виносити на зТњзд ¬––.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ зд≥йснюЇ контроль за в≥дпов≥дн≥стю виконанн¤ кошторису ф≥нансово-господарськоњ, д≥¤льност≥ у в≥дпов≥дност≥ з положенн¤м про рев≥з≥йну ком≥с≥ю, прийн¤тим на зТњзд≥.
¬–– маЇ своњ профес≥йн≥ кадри. Ќа зв≥льнених прац≥вник≥в ¬–– розповсюджуЇтьс¤ чинне законодавство про працю, соц≥альне забезпеченн¤, страхуванн¤.
¬–– ≥ його орган≥зац≥њ можуть мати у власност≥ буд≥вл≥, споруди культового, культурно-осв≥тнього ≥ оздоровчого призначенн¤, кошти ≥ ≥нше майно, необх≥дне дл¤ матер≥ального забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ¬––, передбаченоњ статутом ≥ ѕрограмою.
 ошти ≥ майно ¬–– формуЇтьс¤
- ≥з кошт≥в ≥ майна, що мають первинн≥ орган≥зац≥њ;
- в≥драхувань ≥з державного бюджету на вт≥ленн¤ проект≥в по розбудов≥ ”крањни та украњнсько-руського етносу;
- прибутку в≥д д≥¤льност≥ ≥нформац≥йних орган≥в ¬––;
- добров≥льних внеск≥в орган≥зац≥й, п≥дприЇмств ≥ ф≥рм, окремих громад¤н;
- ≥нших надходжень передбачених д≥ючим законодавством.
ѕри визначенн≥ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в руху необх≥дно керуватись середн≥м зароб≥тком по ”крањн≥. « врахуванн¤м вс≥х можливих надходжень зароб≥ток прац≥вника руху не може перевищувати середнього по ”крањн≥.

¬с≥ ф≥нансов≥ ≥ матер≥альн≥ внески обовТ¤зково реЇструютьс¤ через спец≥ал≥зований банк ≥ контролюЇтьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю з представник≥в обласних орган≥зац≥й руху.
¬–– може мати своњ пер≥одичн≥ виданн¤ ≥ ≥нш≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ, використовувати можливост≥ науки ≥ культури.
¬–– маЇ своњ нагороди, символ≥ку ≥ атрибутику. √оловний символ ¬–– Ц трисил. Ќаступн≥ за значенн¤м: —он¤чний ’рест, —варога (коловорот),  оло —варога, «нак —т¤гу (або шестикутна, жовто-блакитна з≥рка). Ќагороди ≥ атрибутику руху затверджуЇ зТњзд. Ќагородженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за поданн¤м первинних орган≥зац≥й п≥сл¤ затвердженн¤ зТњздом руху.
¬иконавч≥ органи ¬–– розташовуютьс¤ у м≥ст≥  иЇв≥ або в ≥нших ≥нтелектуально-духовних центрах ”крањни у в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м зТњзду ¬––.

¬ початок